Чи не перетвориться довгострокова оренда на фактичну втрату музею?

Влада визнала: їй не під силу утримувати кам’яного велетня, якому не одна сотня років. Досі вдалося тільки перекритий дах і відремонтувати приміщення верхнього двору. У руїні лишаються понад 4 тисячі квадратних метрів кам’яних палат і триярусний підвал.

Передбачають, що тимчасовий власник облаштує в занедбаних приміщеннях готель і ресторан. На це він має витратити щонайменше 10 мільйонів гривень. Поки що охочих укласти такі гроші немає.

У цих стінах мерзли арештанти, навчалися трактористи, знімався фільм «Іван Васильович міняє професію». Замок «Паланок». Нині це візитівка Мукачевого, а колись родове гніздо трансільванських князів Ракоці. Його збудували в середньовіччі на високій вулканічній горі й на кістках селян-будівельників.

Торік сто тисяч туристів залишили замковій казні по п’ять гривень за екскурсію. Грошей якраз на оплату персоналу та дрібні ремонти. Справжнім порятунком стала виставка полотен Міхая Мункачі. Тоді спонсори не пошкодували п’ятсот тисяч гривень на облаштування виставкових залів. Та безцінні експонати повернулися у Будапешт і владі нічого не залишилося, як вивісити ярлик з ціною на самому замку, щоб здати його в півстолітню оренду і врятувати від руйнування.

Ціни стартові. Переможе той, хто запропонує більше. Ще одна принада для орендаря: майже до кінця строку оренди він насправді платитиме тільки 15% від орендної суми. Решта йтиме на відшкодування інвестиції. Та навіть за таких лояльних умов лицарів поки нема.

Колись ці отвори у двометрових стінах замкових кімнат називали капонірами. Тут стояли гармати, якими відстрілювалися від ворогів. Нині тут суцільні руїни, та можуть бути готельні кімнати. Це якщо замок знайде інвестора.

Інший середньовічний замок – Сент Міклош, що в Чинадієві, свого лицаря знайшов ще сім років тому. Тоді чи не вперше національне надбання здали в оренду, причому задарма. Вільний художник, а в душі романтик Йосип Бартош не вважає себе замковим володарем, радше, добровільним наймитом без копійки за душею.

Жодних євроремонтів - суцільний аскетизм. Чи зуміє зберегти багатий бізнесмен середньовічну душу «Паланку» і не перетворить його на штучну перлину з пластиковими вікнами та ламінованим покриттям? Принаймні, умови конкурсу цього вимагають.