Його часто у ці зимові дні можна побачити на набережній Латориці. Пробігши п’ять разів довкола парку, пенсіонер прямує на берег річки. Роздягнувшись, занурюється у холодну воду. За мить виходить і обтирається рушником. Тіло його стає свіжим, почервонілим, а уже немолодий чоловік — бадьорим і веселим.
«І звідки у вас стільки енергії у такому поважному віці?» — дивуються поодинокі перехожі. «Від холодної води, — пояснює старенький. — А ви не вірите? І я колись не вірив, аж поки не переконався сам на власному досвіді».
…Майже 11 років тому житель Волині Михайло Поліщук важко занедужав. Допікали гіпертонія, розлад органів травлення, артрит і ще багато всіляких болячок. Вживання цілої купи таблеток щоденно призвело до збоїв у роботі печінки та підшлункової залози. Чоловік був у безвиході. Один лікар навіть сказав дружині, мовляв, ваш чоловік довго не протягне. А тут ще інсульт стався. Надзвичайно важко пенсіонер став вибиратися із цієї недуги. Найважче було у реабілітаційному періоді. Та коли стало йому краще, взявся за фізкультуру. Попервах став швидко ходити, а далі – бігати. Якось дивився польське телебачення. Там показували 85-річного дідуся, який пірнав в ополонку і зцілився в такий спосіб від усіх недуг. «То чому б і собі не спробувати таке!» — подумав і став міркувати, як краще здійснити цю ідею. Спершу після пробіжки став обтиратися мокрим рушником, затим почав обливатися відром холодної води, а на саме свято Водохреще, роздягнувшись на березі озера, пірнув у крижану купіль. Відтоді і до сьогоднішнього дня це вже стало життєво необхідною процедурою.
«Найбільше боявся холодної води через хворобу передміхурової залози, — розповідає Михайло Іванович, — адже раніше мені варто було сісти на холодний стілець або сиру землю, як відразу виникло запалення, яке потім треба було тривалий час лікувати, витрачаючи купу грошей. Та, хвалити Бога, від холодних водних процедур цього не сталося».
Нині старенький забув про всі свої колишні недуги. Найперше нормалізувався тиск. Тепер уже пенсіонер навіть не пам’ятає назви таблеток від гіпертонії, не вживає й жодних інших ліків. «Колись я був постійним клієнтом міських аптек, на пігулки витрачав левову частку своєї пенсії, — веде далі моржувальник, — сьогодні ж забув туди дорогу. Тепер за ці гроші купую фрукти та соки, які збагачують мій організм вітамінами та мінералами. І тому ніколи не хворію. Бувало взимку, саме о цій порі, у нас вдома — цілий лазарет. Варто одному комусь занедужати, як потім хворіють й решта домочадців. Усі поголовно вживають різні дорогі пігулки. А ось мене Бог милував, на ліки я не витрачаюся зовсім».
Щоденна пробіжка та водні процедури не тільки позбавили пенсіонера від багатьох недуг, додали здоров’я й фізичних сил, але й неабияк підняли настрій. Не полишив звички займатися цією життєво необхідною справою пенсіонер і тут, у Мукачеві, де вже другу зиму поспіль проживає у сім’ї старшої доньки.
«Щоразу після купання в Латориці почуваюся наче парубок, — хвалиться пан Михайло. — Я стаю неймовірно активним і маю неабияку жагу до життя!».
Дідусь радить усім, хто хоче себе добре почувати у такому поважному віці, не хворіти й не бути залежним від пігулок, не розкисати, а серйозно взятися за своє здоров’я: «Полиште ви свої чотири стіни, вийдіть надвір, займіться попервах звичайними простими вправами, швидкою ходьбою, а далі перейдіть до легких пробіжок і обтирання мокрим рушником, а вже потім можна й до водних процедур приступати. Це додасть вам сил не тільки фізичних, але й духовних, зміцнить вашу віру в себе. І, найголовніше, у вас з’явиться прекрасний настрій».
Віталій Пумпинець, газета "Новини Закарпаття"
