27 січня 1945 року Червона Армія звільнила найбільший нацистськй табір смерті Освенцім (Аушвіц). Власне тому Генеральна Асамблея Генеральної Ради Організації Об’єданих Націй 1 листопада 2005 року ухвалила резолюцію, відповідно до якої день 27 січня щорічно відзначається як Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.
Закарпатське невеличке місто Мукачево у роки Другої світової війни не стало ареною жорстоких кровопролитних боїв ні з самого початку війни, ні під час її завершення. Та не дивлячись на це війна стала трагедією не тільки для наших земляків-мукачівців, які змушені були брати участь у бойових діях і полягли на дорогах війни. Вона стала великою трагедією для мирних городян єврейської національності, яких за людиноненависницьким наказом тоталітарного фашистського режиму у травні 1944 року було відправлено до тогочасного пекла на землі – табору смерті Освенцім.
28 тисяч 584 городян та мешканців навколишніх сіл зазнали нелюдських знущань та горя. Вони були знищені не тому, що зі зброєю в руках воювали проти ворога, а тільки тому, що були євреями.
Про страждання цих людей нагадує скромний пам’ятник, який встановлено на старому єврейському кладовищі та гіркі повні трагізму слова викарбувані на ньому: «Чоловікам, жінкам, старим та дітям, які були жорстоко вбиті в часи фашистської окупації тільки тому, що були євреями».
- Минулого року я була в Ізраїлі і зустріла колишню мукачівку, яка пережила Голокост. Вона передавала щирі слова вдячності мукачівцям. які в жахливі часи не боялися надавати допомогу тим, хто знаходився в гетто, - розповіла присутнім голова ветеранської організації Алла Агафонова, відзначивши, що і сьогоднішня подія потрібна не мертвим, вона потрібна живим.
Алла Михайлівна мовила слова вдячності міському голові Золтану Ленд’єлу за те, що завжди знаходить підтримку та порозумінні міської влади, згадала дуже теплими словами Почесного громадянина міста, народного депутата України Віктора Балогу. Власне він, за її словами, першим в Україні почав повертати колишні синаги єврейській громаді. А це як зазначив міський голова, приміщення колишнього військкомату, колишні склади прикордонників. Тож, не так просто давалися ці рішення, спрямовані на відновлення історичної та й просто людської справедливості.
Мукачівський міський голова Золтан Ленд’л різко засудив геноцид єврейського народу у роки війни, поділився своїми спогадами та переживаннями, коли дізнався ще в дитинстві від батьків та сусідів про ці жахіття. Пам’ять про загиблих завжди буде з нами і постійно нагадуватиме про те, що всі ми люди, до якої національності та релігійної конфесії не належали б. Ми повинні знаходити в собі мужність допомагати один одному у важку хвилину, підкреслив він.
Золтан Золтанович з тривогою згадав і про нинішні важкі часи, які переживає наша країна та український народ Він висловив переконання, що і влада і опозиція повинні зробити все для того, щоб не проливалася кров, щоб рішення, які будуть прийняті були в інтересах народу.
Сумні слова про тих, хто загинув у роки Голокосту, про те, що потрібно не тільки говорити, але й діяти для спасіння людей, - мовили голова Мукачівської іудейської релігійної громади Абрагаам Лейбович та головний рабин Закарпаття Менехем Мендель Вілгелм.
Про спасіння, мир, злагоду та пам’ять про тих, кого вже немає з нами молилися присутні, які зібралися цього сумного дня біля старого єврейського кладовища у Мукачеві.
Іван Лендьєл, начальник відділу з питань внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому
Фото Міра Максименко, голова Мукачівського єврейського товариства «Шалом!» для Мукачево.net
