Пам’ятає і низько вклоняється ветеранам Великої Вітчизняної війни і органів внутрішніх справ Мукачівський міський відділ міліції. Міськвідділ щороку вітає своїх колишніх працівників з Днем Перемоги.

• 

• 

Це визначне свято гуртує багатьох людей у їхньому прагненні віддати данину шани і поваги героям фронту і тилу, серед яких було чимало правоохоронців. Юні дівчата і хлопці з перших днів війни стали на захист Батьківщини - вони виборювали право на мирне життя. Мукачівський міськвідділ нині опікується долею, на жаль, тільки трьох ветеранів Великої Вітчизняної війни - колишніх працівників правоохоронних органів і робить все, щоб життя захисників Вітчизни було гідне їх бойовому і трудовому подвигу, щоб солдати – визволителі, щодня, а не тільки у свято, відчували повагу і турботу про них.

З нагоди 65-річниці Дня Перемоги представники міськвідділу разом з головою ради ветеранів Мукачівського МВ ГУМВС Іваном Русином завітали до ветеранів, колишніх працівників ОВС. Окрім вітальних листівок, грошової премії і так званих пайків, шановані пенсіонери були найбільше раді зустрічі і увазі, проявленій до них.

Євгенія Михайлівна Одинокова народилася на Донеччині. Та в війну, як каже жінка, працювала в різних містах Радянського Союзу. Так як мати була українкою, а батько москвич, у військовій частині під Москвою у 40-градусний мороз молода дівчина вантажила гвинтівки на фронт і так їздила з місті до міста. Випадково доля закинула її на Закарпаття. Вже тут молода Євгенія прийшла до міліції спочатку сектерарем, а згодом в паспортний стіл, де 40 років працювала паспортисткою у Мукачівському міськвідділі. Сьогодні жінці-ветерану 83. Хоч самостійно жінка пересувається лише за допомогою спеціальних костилів, та й за це вона вдячна Богу.

Олександр Тихонович Галаган також міліції віддав майже половину свого життя – 38 років. У 18 років разом з призивом до лав Радянської армії, молодого хлопця забрали на війну. Згадувати своє життя чоловікові боляче. Лише жінка заспокоює чоловіка, витирає сльози, адже Євгеній Михайлович все пам’ятає, лише сказати важко. Зібравшись силами сказав, що йому довелось перевозити 14 начальників міліції, адже він працював водієм відділу ресурсного забезпечення. Сьогодні ветеран у 83 роки прикутий до ліжка. Діти, внуки та дружина – єдині, хто йому допоможе і розрадить.

Обоє ветеранів, побачивши нас, людей в погонах, не стримали сліз. Та як кажуть пенсіонери, це сльози вдячності, що їх не забули, за них пам’ятають. Адже їх, колишніх ветеранів, стає з кожним роком менше і менше. Керівництво міськвідділу м. Мукачева висловило колишнім правоохоронцям ветеранам вдячність за чесну та самовіддану службу заради майбутніх поколінь, адже саме такі люди - приклад відваги та мужності.

• ветерани
• правоохоронці
• вітання