Голова обласної ради вкотре закликав земляків до об’єднання заради успіху
Березневі парламентські вибори висвітлили на Воловеччині цікаву, симптоматичну картину: з 15 сільських і селищних голів 12 не одержали повторно вотуму довіри населення. Причина до банальності прозаїчна: здобути владу, виявляється, куди простіше, ніж потім її утримати. Для більшості сільських посадовців затишні крісла стали самоціллю. Ці люди виявилися недієздатними, опікувалися здебільшого не інтересами держави, місцевої громади, а винятково своїми. Як наслідок, залишили по собі “керівний” недоробок.
Занепад в агропромисловому комплексі. Відсутність очікуваних фінансових надходжень від продажу земель несільськогосподарського призначення, чітких ставок земельного податкування. Незважаючи на матеріальні труднощі, працьовите гірське населення продовжує утримувати живність (звичайно, у десятки разів меншу за кількістю, ніж років 15 тому): велику рогату худобу, овець, кіз, поросят, гусей, курей... Витрати чималі, віддачі ж очікуваної немає, бо переробні пункти тут відсутні. Заїжджі “комерсанти” інколи за безцінь вивозять поголів’я до інших районів, областей.
Досі не вдалося досягти обіцяного рівня легалізації робочих місць, ліквідації заборгованості зарплатні людям, які зайняті в приватному виробничому секторі. Географія Воловеччини вигідно різниться від славнозвісних Швейцарії, Австрії, Болгарії. Туди чомусь мріють потрапити на ковток екологічно чистого повітря мільйони паломників. Отже, і в державні скарбниці цих країн течуть мільйони. Вкласти б у розвиток рекреації, туризму, літніх і зимових видів спорту на Закарпатті визначені спеціалістами суми грошей – і вже за кілька років усе окупиться сторицею. Багатства заманливі, про них представники старої влади не раз вели тривалі, але безрезультатні дебати. Дорогий час минає, а з ним до бюджету не надходять кошти, що перетворили б гірський район на відомий у Європі економічно процвітаючий край.
Район має і “приховані” грошові запаси: славнозвісні бази ФК “Динамо” та “Союз – Чорнобиль”. Голова райради Олександр Биркович запропонував присутнім висловити свої думки стосовно цього велетенського нерухомого майна.
Це лише уривок з виступів на семінарі-нараді у Воловці начальників фінансового управління РДА Марії Продан, відділу містобудування, архітектури, житлово-комунального господарства РДА Василя Зозулинця, відділу земельних ресурсів району Івана Панасовича й інших.
У роботі семінару-наради взяв участь голова обласної ради Михайло Кічковський. Багатолюдна аудиторія невипадково оплесками зустріла присутність у залі Михайла Михайловича. Справа в тім, що він – родом із Міжгірщини, а тривалий час працював журналістом у Воловецькому районі.
Голова облради спокійною, врівноваженою манерою сказав присутнім: “Другорядних справ не існує. Необхідно об’єднати зусилля всіх, щоб досягти успіхів”. Михайло Кічковський зазначив, що виносячи життєво-важливі проблеми на суд загалу, не слід за поганим звичаєм перетворювати їх на чергову говорильню, відкладання у “довгий ящик”.
Нагальні пріоритети: надання ефективної матеріальної підтримки селянським господарствам, особливо перспективним, раціональне використання земельних ресурсів. І годі маніпулювати нашим найбільшим багатством – лісами. Єдиним їх господарем повинна бути, як і в усьому світі, держава. Потрібно налагодити ділову співпрацю з усіма структурами господарювання, методично створювати дедалі більше привабливих робочих місць. Йшлося й про те, як докорінно поліпшити справи в освіті, культурі, охороні здоров’я, туризмі, спорті.
Розпочинається літо, а за ним непомітно настане зима. Відтепер слід готуватися до холодів, прискорювати газифікацію Нижніх Воріт, Гукливого, Скотарського, інших населених пунктів району. А в Буковиці налагодити надійний телефонний зв’язок, розширити його мобільне покриття.
Голова облради не оминув і такої “дрібниці”, як відновлення пожежної охорони в селі Нижні Ворота. До речі, саме внаслідок припинення її роботи тут до тла згоріло кілька великих будівель.
Відбулася також зустріч голови обласної ради Михайла Кічковського з новообраними головами територіальних громад Свалявщини. Тут електорат виявився дещо поблажливішим: із 14 сільських голів переобрано лише п’ятьох. Що ж до соціально-економічних проблем, вони залишаються майже ідентичними з сусідньою Воловеччиною.
Петро КЛИМ,
Воловець – Свалява
"Старий Замок"
