На День незалежності у закарпатській Колочаві відкрито 5 пам’ятників (ФОТО)

Приїхав до колишніх земляків, як і в усі попередні роки, народний депутат Станіслав Аржевітін. Він і став став основним «двигуном» подій, головними серед яких стали відкриття пам’ятників Тарасу Шевченку та Івану Франку. Станіслав Михайлович ініціював ці художницькі проекти та фінансово їх забезпечив. Погруддя українських геніїв втілив у матеріалі скульптор зі Львова, який народився і виріс у Колочаві, Петро Штаєр. Вони встановлені на величні постаменти, виготовлення яких профінансував Станіслав Аржевітін. Образ Тараса Григоровича збагатив галерею пам’ятників, встановлених у центрі Колочави, де набагато раніше були встановлені погруддя чеського письменники Івана Ольбрахта, скульптура Вівчаря. А от бюст Івана Яковича одержав постійну прописку у присілку Брадолець, на території загальноосвітньої школи. Відкриття супроводжувалися літературно-художніми композиціями у виконанні місцевих учнів, був розгорнутий велетенський, майже 30 метрів завдовжки державний прапор. У День Незалежності України відбулося відкриття і перевстановленого на новому місці у центрі села бюста видатному просвітителеві схядних слов’ян що творив у другій половині позаминулого століття Олександрові Духновичу. Цього ж дня біля старовинної дерев’яної церкви Святого Духа відкрито архітектурну композицію, присвячену пам’ятці сакральної творчості XVIII ст. – рукопису Іваан Лугоша «Перло дорогоцінне». Тут виступили з творчими звітами і діячі мистецтв із Колочави, розповівши землякам про свою діяльність. Серед останніх був і скульптор Петро Штаєр – автор іншої скульптури – «Ісус Христос» – відкритої та освяченої того ж дня. Петро Федорович виготовив її як дар колочавцям, пообіцявши й надалі робити все, на що здатен, для художнього збагачення їхнього села. На честь свята підготовлені нові експозиції і в скансені «Старе село» та музеї «Колочавська вузькоколійка», що відкриті та утримуються за рахунок Станіслава Аржевітіна. У першому з них, зокрема, виготовлено точну копію водяного млина – одного з чотирьох, які діяли на ріці Теребля аж до другої половини минулого століття. «Вузькоколійка» ж збагатилася цікавими рухомими експонатами, серед яких – автомобілі «Волга» та «Швидка допомога», що рухалися ще два десятиліття тому по рейках реальної вузькоколійки. Серед нових надбань – і особистий вагончик знаного в краї лісоруба, Героя соціалістичної праці Іван Чуси. Його відновили і також встановили на рейки. У програмі першого дня було відкриття ще одного цікавого пам’ятника – шабатним гускам. А саме тим, яких за традицією утримували євреї, котрих у селі до відомого голокомсту другої світової нараховувалося понад півтисячі. Цю композицію, втілену не без гумору тим же Петром Штаєром, встановили біля корчми «У Вольфа», перенесену з колишнього жидівського подвір’я Колочави у музей під відкритим небом «Старе село». Увечері відбувся перегляд кінострічок про Колочаву різних років. Колекцію фільмів зібрав той же Аржевітін, внісши в її скарбничку і ряд стрічок, які сам же продюсував та фінансував. На сьогоднішній день таких стрічок нараховується п’ятнадцять.