останніми роками змії стали активніші

Шість років тому 52-річний Петро Грицищук із Малого Раковця Іршавського району Закарпаття в лісі натрапив на кубло змій. Селом пішли чутки, що їх завезли з Криму і скинули на карпатські хащі з вертольота. Начебто для розплоду — щоби ”доїти” отруту для виготовлення ліків. Інші кажуть, що гади розплодилися — бо з гелікоптерів перестали скидати на поля отрутохімікати.

— Я мав четверо свиней, — розповідає селянин. — Пішов у хащу, в урочище Майдівня, нарізати їм жаливи. Біля вивернутого з корінням дерева почув пищання, сичання. Подумав, що то миші. Зирк, а на корінню лежать клубком звиті 10 чи й більше гидят. Сантиметрів по 80. Були чорні в смужку, а згорі мали жовті цяточки.

Петро Грицищук працює муляром у Хустській філії Закарпатського радіотелецентру. До роботи йде лісом майже 2 год.

— На території вишки повно гидів: чорні, сірі, з усякими узорами. Коли прибираємо із хлопцями територію, часто видиме двох-трьох товстих, жирних 2-метрових гадюк. Вони повилізають із-під плит угріватися. Кажу їм ”киш”, ногою тупну, і вони собі полізуть у корчівля. За мною не біжать, не кусають, то най собі живуть.

Селяни розказують, що останніми роками змії стали активніші.






— Я біля хати побачила півтораметрового сірого змія. Боялася, аби паскуда не заліз до хижі, — говорить 81-річна Марія Яцканич. — Натикала ціґеретликів (сигарет. — ”ГПУ”) між підлогою, перед порогом наметала буш-дерева. Від таких запахів вони тікають подалі. Буш-дерево росте в багатьох малораковчан.

Торік 32-річна Марина Бобіта на власному подвір’ї зарубала 2-метрового плазуна.

— Діти гралися у дворі — моїх четверо і сестриних двоє. Я вхопила мотику й перерубала гадюку надвоє. Хвіст бився на місці, а голова почала тікати в пивницю. Я гукнула на шовгора Федора. Він прибіг і розтрощив му голову топанком.

У Ганни Грицищук, 54 роки, вісім років тому плазун забрався на стіл:

— То була середа після Великодня. Уся родина цілий день працювала на городі. Дочка Марія перша зайшла до хати. На столі на трилітровій банці з молоком побачила півметровоє сіринькоє гидя. Син Міша одягнув робочу рукавицю і плоскогубцями зняв його. Поніс у гущу і там-го вбив. Багатьом членам родини та змія снилася. Люди кажуть, що гадів на обійстю вбивати не можна. Їх треба віднести подалі від хати.

Марія Яцканич вважає, що худоба, яка з’їсть лінощі гадюки (стару шкіру, яку скинув плазун), здохне. Загине й та змія, що вкусить худобину або людину.