Обабіч автодороги на Хуст на виїзді із Заріччя зазвичай працюють  бригади по 5 – 10 чоловік.  Зупиняємося біля  однієї такої групи. Знайомимося.  Господар В.В.Караслай – міцний статний чоловік – охочевступає в діалог. Від нього дізнаємося , що намітив висадити   до 30 тисяч стебел, трохи більше  -- 35 тисяч висадить поряд його донька. Василь Васильович розповідає: «Щодня  крім членів родини,  щоб встигнути вчасно  справитися в оптимальні  агротехнічні строки, нам доводиться наймати кілька працівників». Це, як правило, жителі сусідніх сіл – Лози і Греблі. Поряд із В.В.Караслайом трудяться і його внуки  -- Василь Садварій та Юрій Порташ.

 

Ще до  одного господаря – І.І.Караслая -- завітали на обійстя.

 

У Івана Івановича і його родини вже дещо  інша спеціалізація. Основну овочеву продукцію – капусту, помідори, огірки  вони вирощують у теплицях, які  в Заріччі називають ангарами. У нього під ними зайнято 27 сотин  присадибної ділянки. 

 

 Івана Івановича без перебільшення можна  назвати народним академіком від землі. На його продукцію жодного разу не було скарг. А він поставляє її в один із найпрестижніжих ресторанів Мукачева вже впродовж 40 років. Там вже  змінилося не одне покоління директорів,  а  тепер  -- господарів  і шеф-кухарів. Подібне реноме  серед сільгоспвиробників краю мало хто заробив.

 

У побіжній розмові Іван Іванович так само ділиться  деякими деталями вирощування ранніх овочів. Красномовний хоча б такий факт: в морозні дні цієї зими в одній теплиці для обігріву в котлі спалювалося до  одного – півтора складометра дров.

 

Заріччя і зарічани вже традиційно випереджають природний календар.Це підтверджують і не менше 150 гектарів землі під ангарами та кілька сотень   гектарів, де під плівками висаджено ранні овочі.