За останнє десятиріччя кількість дітей-сиріт і позбавлених батьківського піклування в Україні удвічі зросла. Це при тому, що населення дедалі зменшується і у нас нема військових конфліктів. На сьогодні в службі у справах дітей райдержадміністрації на обліку 80 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, з них 16% (20%) перебувають у державних закладах піклування (різні типи шкіл-інтернатів).

 

При всій моїй повазі до працівників інтернатних закладів, які цілодобово турбуються про навчання і виховання дітей-сиріт, мушу стверджувати, що вони не в змозі замінити своїм вихованцям сім’ю. Існує певна закономірність: чим раніше і довше дитина залишається без батьківської опіки, тим складніше відбувається її соціалізація в дорослому житті. Адже життя без сім’ї, в умовах тривалої соціальної ізоляції, в замкнутому колективі, в якому перебувають вихованці інтернатів, обмежують уявлення про модель сім’ї, розвиток особистості дитини. Отже, існуюча інтернатна система не вирішує проблем сучасних дітей-сиріт — вони просто не можуть навчитися будувати нормальні сімейні стосунки: нема живого прикладу. В дорослому житті це обертається гострими непорозуміннями в їхніх власних родинах і, зрештою, за твердженням психологів, нащадки вихованців інтернатних закладів мають набагато більше шансів вирости на казенних харчах, аніж “домашні” діти.

Законодавством України гарантовано право на сімейне виховання та батьківське піклування кожної дитини в нашій державі. Це є також одним з основних прав дитини, проголошених Конвенцією ООН про її права. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” однією з кращих форм влаштування дітей зі статусом визначає дитячі будинки сімейного типу.

Дитячий будинок сімейного типу (ДБСТ) — окрема сім’я, котра створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває в шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше 5 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у ДБСТ не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних дітей. Порядок створення ДБСТ регулюється Постановою Кабінету Міністрів України за № 564 від 26 квітня 2002 року “Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу”.

Рішення про створення дитячого будинку сімейного типу приймається районною держадміністрацією на підставі заяви осіб або особи, які виявили бажання створити такий будинок, з урахуванням результатів навчання і висновку служби у справах дітей про наявність умов для його створення.

Батьками-вихователями можуть бути повнолітні та працездатні особи. Існують також обмеження для кандидатів у батьки-вихователі за віком, вадами фізичного чи психічного здоров’я потенційних батьків-вихователів (інваліди I і II груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії потребують стороннього догляду, особи, які мають глибокі органічні ураження нервової системи, алкогольну та наркотичну залежність, хворі на СНІД, відкриту форму туберкульозу, психотичні розлади, в яких офіційно зареєстровані асоціальні прояви, нахили до насильства). Середньомісячний сукупний дохід сім’ї у розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не може бути менший, ніж розмір прожиткового мінімуму, встановлений Законом для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Орган, який прийняв рішення про створення ДБСТ, поза чергою надає батькам-вихователям індивідуальний житловий будинок або багатокімнатну квартиру, у разі наявності, за нормами, встановленими законодавством. Користування наданим житловим приміщенням здійснюється в порядку, встановленому законодавством для користування службовими приміщеннями. Враховуючи те, що в житловому фонді соціального призначення нашого краю немає майна, надання житла райдержадміністрацією є однією з найскладніших питань. Проте нещодавно стало можливим збудувати індивідуальний житловий будинок за рахунок коштів меценатів.

Державою прийнято єдиний механізм фінансування дитячого будинку сімейного типу з Державного бюджету за принципом “гроші ходять за дитиною”. Розмір державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, становить два прожиткових мінімуми для дітей відповідного віку. Прожитковий мінімум становив у різний період різну суму, враховуючи різні вікові потреби дітей. На 1 квітня 2011 року встановлено допомогу, на кожну дитину зазначеної категорії: для дітей у віці до 6 років — 1664 грн.; дітям у віці від 6 до 18 років — 1994 грн.

Держава відраховує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за непрацюючих батьків-вихователів на суму їх грошового забезпечення. З 1 січня 2006 року батькам-вихователям ДБСТ виплачується грошове забезпечення, яке визначено у розмірі 35% від соціальної допомоги на кожну дитину-вихованця, але не більше 5 прожиткових мінімумів для працездатної особи. При цьому грошове забезпечення може отримувати один з батьків-вихователів або за їх спільною згодою сума грошового забезпечення розподіляється між ними рівними частинами.

Як бачимо, держава зі свого боку робить усе можливе, аби заохотити громадян брати на виховання дітей-сиріт. Але угода, яку підписують батьки-вихователі з органами опіки та піклування, накладає серйозні зобов’язання на обидві сторони. Якщо влада має виділяти грошові виплати на утримання цих дітей та всіляко допомагати сім’ї, то батьки несуть повну відповідальність за життя, здоров’я, фізичний і психічний розвиток вихованців, представляють їхні інтереси. Контроль за умовами проживання вихованців здійснюють служба у справах дітей райдержадміністрації та центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. За кожною сім’єю закріплюється соціальний працівник, котрий раз на місяць, а за потреби й частіше, навідує своїх підопічних.

В цілому, Закарпатська область є лідером в Україні щодо кількості дитячих будинків сімейного типу та вихованців у них (34 ДБСТ). У той же час у нашому районі немає жодного. Мета цієї статті — пошук кандидатів у батьки-вихователі, відповідальних і порядних людей, котрим не байдужа доля наших сиріт, які перебувають в інтернатах.

Додаткову інформацію щодо дитячих будинків сімейного типу можна отримати в службі у справах дітей райдержадміністрації за адресою: вул. Шевченка, буд.97, кабінети 402 або 404; тел. 2-33-27.

 

• Сирота
• дитбудинок