У кожної служби свої будні. За професійним обов’язком працівники Міжгірського райвідділу управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Закарпатській області покликані рятувати за біди. Як людей, так і майно. Як минулого року справлялися із цим нелегким і відповідальним завданням наші “еменесники” — тема нашої розмови з начальником колективу, підполковником служби цивільного захисту Іваном Іванишем.
— Іване Васильовичу, минулий рік виявився тривожним?
— По-різному можна міркувати, бо є позитивні зрушення, але без мінусів не обійшлося. Торік сталося 52 пожежі, що на 5 більше, ніж за попередній рік. Зате загиблих за пожеж явно зменшилося. У 2011 році від вогню помер всього один чоловік, а позаторік скоїлося п’ять смертельних випадків. Безпосередня матеріальна шкода від пожеж склала 1 мільйон 953 тисячі гривень, у тому числі побічні збитки вимірюються 1 млн. 241 тис. грн. Минулоріч було знищено і пошкоджено 33 будинки,
3 транспортні одиниці, 50 тонн грубих кормів. Водночас врятовано майна на суму 3 млн. 631 тис. грн.
— У якому напрямку частіше всього поспішали міжгірські вогнеборці?
— 60 процентів бойових виїздів здійснено на села Тереблянської долини. 18 разів на допомогу поспішали міжгірські рятівники, а 23 рази виїжджали окремі пости державної пожежної охорони, які дислокуються безпосередньо у Синевирі та Колочаві. У Синевирі трапилося торік 10 пожежних лих, як, до речі, і у Міжгір’ї, Колочаві — 9, Негрівці — 4. По чотири рази “червоний півень” потривожив Торун, Студений, три — Сойми. На жаль, наша служба під час окремих нещасних випадків була неспроможною вгамувати пожежі. Річ у тім, що пригоди траплялися у високогірних місцях, де відсутній автомобільний під’їзд. Зокрема, двічі довелося фіксувати тільки по слідах полум’я драми в Торуні. Одна з них сталася на новорічну ніч у тупиковому присілку Залики, внаслідок якої опіки отримав 27-річний син-інвалід домогосподарки.
— Біди без причин, як правило, не буває. Із-за яких обставин торік підстерігало вогняне зло?
— Мотиви виникнення небезпеки традиційні, незважаючи на наші систематичні застереження населення про їхню ймовірну появу. 80 процентів пожеж сталося із-за несправного або неправильного монтажу електропроводок, порушення правил експлуатації електрообладнання. Кара наступає також за несправність пічного опалення, необережне поводження з вогнем…
— Старт цього року дав себе знати новими бідами?
— Як не прикро, але так. Їхня адреса — Присліп та Міжгір’я. У райцентрі вона виявилася трагічною для 72-річної пенсіонерки на саме свято Василя. Пожежа вибухнула за світання від двох камінів, які обігрівали кімнатку.
— Ваша рятівна служба зайнята не лише одними пожежами…
— Минулого року було виявлено і чотирьох утоплеників у Синевирі, Колочаві, В. Бистрому та райцентрі. Причини загибелі людей теж банальні — необережність під час переходу містків над річками, а ще — зловживання спиртним. А у житловому масиві Товчка, що в Синевирі, довелося рятувати одиноку стареньку бабусю, яку після обвалу даху хати затиснуло в коморі. Цьогоріч на різдвяні свята дорожня пригода скоїлася у Вучковому. За поганих шляхових умов та великої швидкості з автотраси у прірву скотився “Марседес”. Бувають і дива: автомашина не підлягає ремонту, а водій та пасажир з Іршавщини, яких ледве витягнули з салону, обійшлися переляком та незначними ушкодженнями.
— Що тепер турбує ваш райвідділ?
— Зарплата нашим працівникам виплачується, зате інші види фінансування не забезпечуються. Техніка вкрай застаріла. Маємо у розпорядженні рекордного віку пожежну машину, яка ще на ходу — їй аж 42 роки. Останній раз отримували автомобіль ще у 1991 році. Нема боксу для резервної машини.
— У таких випадках кажуть, що треба сподіватися на краще. Бажаємо, Іване Васильовичу, покращення матеріально-технічних умов колективу в цьому році і, звісно, щоб було менше тривожних викликів.
