Цими днями з ініціативи РДА, її відділу по туризму було проведено розширену нараду з участю керівників місцевих рад та туристичних об’єктів, розташованих на території Міжгірщини, а також представників підприємницької діяльності краю, які пов’язали свою справу з розвитком туристичної індустрії.
Вступним словом нараду-семінар відкрив заступник голови райдержадміністрації Микола Тимощук, відтак голова РДА Василь Щур запропонував повести розмову так, щоби влада почула керівників туроб’єктів та “зеленого” туризму, і за об’єднання зусиль у цій роботі були вироблені нові критерії забезпечення подальшого розвитку туристичної галузі і на цій основі залучення інвестицій у район.
Далі головуючий Микола Тимощук надав слово для виступу начальнику відділу туризму РДА Івану Шагуру, який детально охарактеризував основні здобутки в пріоритетній для Міжгірщини галузі, особливості нових наміток з її розвитку. За станом на сьогоднішній день в районі зареєстровано 80 суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаних з розвитком туризму, мережа діючих турзакладів складає 30 об’єктів, у наявності 21 витяг для любителів гірськолижного спорту. Сьогодні турзаклади і ТОК Міжгірщини можуть прийняти одночасно більше 1700 осіб відпочиваючих.
До речі, 16 із них мають сертифікати відповідності, що є основною вимогою у справі розвою туризму відповідно до букви закону. На території району 155 дворогосподарств надають послуги з так званого сільського туризму. Із них 44 зареєстровані як платники єдиного податку, а 11 — мають категорію сільської садиби. Крім цього, на території Міжгірщини прокладено 14 внутрішніх туристичних маршрутів та 1 зовнішній — Закарпатський туристичних шлях. ДНВП “Картографія” в Києві виготовила для нас карти туристичних маршрутів “Карпати. Міжгірський район” масштабом 1:50000. Податкові надходження від туризму зростають із року в рік, приміром, у 2010 році до місцевих бюджетів району надійшло 934,9 тис. грн., а разом із державним — 1830,0 тис. грн. Тож можна по праву сказати, що податкові надходження від турсправи є вагомим внеском у бюджетну копилку району. Варто, до речі, і в цій галузі розширити коло платників податків. Про це також йшла мова на цій нараді.
Оскільки керівництво району зацікавлене в забезпеченні подальшого розвитку туристичної індустрії в краї, Василь Михайлович Щур запропонував керівникам туристично-готельних комплексів та агросадиб “зеленого” туризму висловити своє бачення із подальшого розвою. З цього приводу наразі мали виступи, які й висловили низку цікавих пропозицій щодо покращення справ у цій галузі, директор готелю “Петрівська слобода” у Міжгір’ї Василь Маркович, сільський голова Річки Василь Бігар, голова райради Іван Ярема, який одразу зазначив, що без належного наведення порядку на підпорядкованих територіях району, покращення його екосистеми на збільшення потоку туристів до нас нічого сподіватись. А для цього потрібно по-справжньому подбати про обладнання сміттєзвалищ у відповідності з буквою закону.
Їх виступи тематично доповнив голова РДА Василь Щур, який сказав, що сьогодні важливо на різних рівнях популяризувати розвиток тургалузі на Верховині. А ветеран туристичної справи Міжгірщини, голова асоціації керівників туроб’єктів краю Володимир Петрище наголосив на необхідності запрошувати на урочистості фестивалів, свят обласного і районного рівнів та присвячених етноособливостям краю не лише керівників владних структур, а й тих, які й займаються організацією відпочинку туристичного люду як на теренах України, так і далекого та близького зарубіжжя.
— Особливо важливо, — неодноразово наголошував він в ході свого виступу, — й нам організовувати в зимовий період змагання з гірськолижного та інших зимових видів спорту на кшталт тих, які проводяться на Буковелі або ж у Славську Львівської області. Навіть за наших нинішніх умов для цього, щонайперше, потрібне всього-на-всього бажання.
А ось директор бази відпочинку “Кам’янка” Ірина Буртин у своєму виступі порушила питання ефективного використання приватизованих земельних ділянок на Синевирському перевалі. Відповідно директор РЦЗ Михайло Штелень зауважив, що на базі Міжгірського профліцею РЦЗ може організувати навчання інструкторів з туризму, як це було, приміром, з підготовкою операторів гірськолижних витягів. Він же додав, що туристів зацікавила б і карта Міжгірщини з вказаними на ній наявними мінеральними джерелами. З приводу цього директор ДП “Санаторій “Верховина” Іван Канюк зазначив, що ми маємо в районі чотири мінджерела, води яких рекомендуються вченими для того чи іншого використання: в Соймах, Келечині, Верхньому Бистрому та Колочаві.
Відтак Василь Щур наголосив у своєму виступі, що навіть за нинішньої фінансової кризи влада району приділятиме належну увагу шляховому будівництву до об’єктів тургалузі, особливо пилипецького куща. За його словами, до цього діла мали б енергійніше підключатись і розбудовники туріндустрії в краї. Микола Тимощук зауважив, що слід таки організувати навчання і підготовку кадрів для туристичної сфери району. Йшлося також і про те, щоби розширити базу оподаткування серед підприємливих людей від туризму, а керівникам населених пунктів розробити програми проведення мистецько-етнографічних свят, характерних для тієї чи іншої місцевості. Адже стала ж символом етнографічно-побутова сценка-композиція “Колочавські піроскуби” для фестивалю “Відлуння Тереблянської долини”.
На закінчення наради директор ТОВ “Карпати-УНГ” Володимир Суран поінформував її учасників про особливості співпраці з фірмою “Сновстар” — основним виробником не тільки технологічного обладнання для ТОК, а й спорядження і техзасобів для гірськолижних трас та зимових видів спорту. За демонстрування слайдів Володимир Григорович сказав, що крім інжинірингових та юридичних послуг ТОВ “Карпати-УНГ” може виготовити ПКД на лижні траси будь-якої складності, розвиток інфраструктури туристичної індустрії Міжгірщини… аж до очищення питної води, а також виготовити карти-схеми розміщення туристично-готельних комплексів, гірськолижних витягів, господарських будівель на туристичних територіях смерекового краю.
Варто наголосити, що обговорення проблемних питань розвитку туристичної галузі пройшло на належному рівні. Бо ж чого гріха таїти, поки що немає нормативно-правових актів, які б визначали статус гірськолижних трас, регулювали земельні відносини між суб’єктами господарювання на них. Відсутнє чітке законодавство і щодо діяльності у сфері “зеленого” туризму. Низькою залишається кадрова забезпеченість висококваліфікованими спеціалістами об’єктів туризму, якість надання туристичного сервісу. До прикладу, в районі майже не налагоджено виробництво сувенірної продукції, яка задовольняла би попит пересічних туристів, гостей і друзів Верховини.
Гостро постало тут і питання відкриття постійно діючої виставки-продажу висококласних мистецьких робіт талановитих художників, різьбярів та народних умільців Міжгірщини. Тож лише за умови успішного розв’язання цих проблемних питань та належного шляхового будівництва, Верховина у майбутньому може стати туристичною Меккою у центрі Європи.
