Нове – це добре забуте старе. Дотримується сивої істини, що минувшина живить майбутнє, й Міжгірський профліцей.
ри роки тому з ініціативи його директора Василя Маринця був впроваджений для реалізації інноваційний проект “Відродження народних художніх промислів, традицій, звичаїв, старовинної верховинської кухні в умовах інтенсивного розвитку туристично-рекреаційного комплексу Міжгірщини”. В стінах навчального закладу готуються спеціалісти, які безпосередньо повинні у своїй діяльності задовольняти попит відпочиваючих, зокрема кухарі, офіціанти, адміністратори, чергові поверху готелів, котеджів, пансіонатів, покоївки, виробники художніх виробів з дерева, вишивальниці, столяри. Мандрівників, які відвідують казковий гірський край у будь-яку пору року, щораз більшає, за дозвілля їх особливо цікавить духовне життя місцевого населення, в тому числі історичні побутові цінності, фольклорні перли, що пропахли віками. Тому вже невдовзі під керівництвом майстрів учні навчилися вишивати українські сорочки, рушники, а ще виготовляти дерев’яний посуд, що був в укладі життя предків, опанували секретами приготування призабутих смачних страв, які колись були поширеними в меню горян… У профліцеї виготовляють і оригінальні верховинські топірці, що у великій пригоді слугували прадідам і прабабусям. До речі, сувенірні побутові знаряддя, зроблені руками ліцеїстів, йдуть нарозхват серед замовників.
Залунали в закладі й чарівні мелодії народних музичних інструментів, які поволі списує сучасність з ужитку. У майстернях активно взялися за лагодження сопілок, дримб та трембіт. Якщо перші два музичні засоби виготовити не так уже й складно, то останній інструмент – мудра штука, для свого “народження” потребує чимало зусиль і знань. Аж у підполонинському селі Тюшка ліцеїсти розшукали старожила-умільця Івана Мицу, в якого запозичували секрети творення рідкісної речі. Зараз займаються виробництвом трембіти від “а” до “я”. Навіть самотужки заготовляють сировину, яка з розряду унікальних.
Як правило, музична дерев’яна труба виготовляється зі скелястої смереки, в яку вцілила блискавиця. Тут допомагають ліцеїсти, котрі вчаться на єгерів та лісників. Саме вони під час виробничої практики на лісових обходах знаходять пошкоджені громовицями дерева. Як сповіщає методист ліцею Василь Фурдь, технологія виготовлення надто трудомістка – місяць необхідно поратися у навчальній робітні, аби продукція була готова. Насамперед слід вміло розколоти “тіло” смереки на дві частини, а ще спецзнаряддям, яке йменується на місцевій говірці шкріблем, вправно вибрати її нутрощі. Триметровий довгий порожнистий предмет відтак скріплюють 18 ясеновими обручами, вставляючи у сопло, до якого туляться губи за трембітання, пищик з бузини. До речі, на одному кінці діаметр отвору сягає 4 см, а на іншому – 15—18 см. Перейнявши прадідівські методи, міжгірські ліцеїсти під час створення чергового сигнального інструмента – саме така колись була його основна функція при випасанні чабанами золоторунних отар на шовкових полонинах – застосовують вже й свої, так би мовити, прогресивні методи. Зокрема, використовують електрофрезер, водостійкий клей…
Одне діло — інструмент виготовляти, інша справа – на ньому трембітати. Відверто кажучи, це мистецтво не кожному під силу, але бажаючих сурмити повно у “робітничій академії”. Один з перших, хто засвоїв цю справу, — третьокурсник Сергій Гереч із сусіднього Воловецького району. Хоч хлопчина навчається професіям муляра, штукатура та лицювальника-плиточника, душею захопився трембітанням, зараз у художній студії у післяурочний час охоче вчить інших бажаючих учнів, в тому числі дівчат. З-поміж них, приміром, напрочуд віртуозно може зіграти мелодію Яна Форос – майбутня випускниця — виробник художніх виробів з дерева.
Василь Фурдь розповів, що на їхні трембіти є великий попит. До слова, знятий навчальний відеофільм про трембітарську справу в Міжгірському профліцеї департамент освіти, молоді й спорту Закарпатської облдержадміністрації визнав одним з кращих, його рекомендовано на участь у Всеукраїнському конкурсі навчальних кінострічок системи профтехосвіти.
Василь Пилипчинець, газета "Новини Закарпаття"
