У міліціонера – особлива місія. Він забезпечує законність і правопорядок, захищає права громадян. Служба міліціонера складна і небезпечна; вона потребує мужності та терпіння. Вона для тих, хто не обирає для себе легких стежин у житті.
Старший дільничний інспектор Перечинського райвідділу міліції Олександра Цар уже понад шістнадцять років працює в органах внутрішніх справ. Народилася в місті Тячеві. Її батьки - талановиті лікарі. Щоденні розмови батьків про медицину, величезний словниковий запас медичних термінів і їх розуміння не спонукали дівчину вчитися на медичному факультеті.
Свою професію Олександра вибирала прискіпливо і, за її словами, ніколи не шкодувала про свій вибір. Окремі люди вважають, що працювати в органах внутрішніх справ - це суто чоловіче заняття. Та своєю наполегливістю, професіоналізмом, залізною витримкою Олександра довела, що представниці слабкої статі, пов’язавши своє життя з правоохоронною діяльністю, гідно несуть почесне звання міліціонера.
Свою службу в ОВС вона почала з посади інспектора паспортного столу. Пізніше очолила цей відділ. Тривалий час працювала у слідчому відділенні Перечинського РВ УМВС на посаді дізнавача групи дізнання, а в 2011 році очолила посаду старшого дільничного інспектора міліції, де працює і до сих пір.
Територію її обслуговування складають 2 адміністративні дільниці, що включають 3 сільські ради. Контингент сільського населення різноманітний, тож проблем, як кажуть, вистачає. А поряд з основними функціями, покладеними на дільничного інспектора міліції, розкриття злочинів, припинення адміністративних правопорушень, проведення профілактичної роботи, розгляду заяв і повідомлень про злочини та пригоди, потрібно ще й кожного вислухати, кожному приділити увагу. Адже багато громадян звертаються до участкової не тільки за допомогою, а й за доброю порадою. Професіоналізм Олександри Цар не залишився непоміченим: минулого року її було нагороджено медаллю «За сумлінну службу ІІ ступеня».
- Робота, яку любиш, хороша сім’я, яка завжди підтримає та допоможе у скрутну хвилину - що ще потрібно для душевного спокою? - каже Олександра.
Вже декілька років жінка всерйоз захоплюється мистецтвом канзаші – плетінням з атласних лоскутків, бісероплетінням і вишивкою з бісеру. З - під спритних пальців майстрині вийшло понад 200 робіт, більшість з яких вона дарує: це і пасхальні писанки з бісеру, і дівочі прикраси з атласу, і вишиванки, і намиста. Найбільше її досягнення – картина, вишита бісером «Ісус у терновому вінку», яку вона подарувала мамі. Наразі її роботи гідно представляють нашу область в столиці на виставці, присвяченій Дню Незалежності.
