винісши її з палаючого будинку
Пожежа сталася близько восьмої години вечора в селі Костилівка Рахівського району в помешканні багатодітної родини Юркуців.
Оскільки в гірському краї важко знайти роботу з пристойною платнею, то глава сімейства Володимир почав шукати заробітку за межами області. І зараз він трудиться в Чехії, адже нелегко піднімати на ноги шестеро дітей, де найстаршій Вікторії 13 років, а наймолодшій Таїсії півтора рочки.
...Вечоріло. Близько п’ятої години мама повела двох своїх діточок на вечірню службу до церкви. Доки діти перебували у Божому храмі, жінка вирішила навідатися до місцевого відділення зв’язку, щоб отримати гроші, що виділяє держава на дітей, а потім забрати з дитсадка ще двох нащадків і тоді всім разом повернутися до маленької Таї, котра залишилася зі старшою донькою. Раптом задзвонив телефон. У жінки аж йокнуло серце, якийсь внутрішній голос підказував – трапилося щось неладне. Вона ледве не обомліла, коли почула в трубці схвильований голос сусідки, яка повідомила, що їхня з Володимиром хата горить. Через якусь мить, опанувавши себе, жінка щодуху кинулася до рідної оселі, а в голові пульсувала лише одна думка: як там діти.
- З дороги побачила, як у верху горить хата, а ці 300 метрів на гору видалися вічністю, - розповідає пані Юркуц. Коли серед односельчан, які збіглися, щоб допомогти, побачила рідні постаті дівчаток, з полегшенням зітхнула. Правда, відразу не спізнала їх, бо одяг на них був чужий. Жінка підбігла до дітей, й міцно-міцно притисла дітей до себе. У ту мить про те, що майно, яке наживалося роками тяжкою працею по заробітках чоловіка, за лічені хвилини пожирає вогонь, не думалося.
За висновками фахівців пожежної справи, до появи вогню в будинку призвело коротке замкнення електропроводки у підвальному приміщенні, двері якого виходили в коридор будинку.
Зі слів Вікторії, коли мама пішла з дому, вона з маленькою сестричкою залишалися у власній кімнаті на другому поверсі. Доки Таїсія спала, старша дівчинка вчилася. До слова, Вікторією Юркуц не нарадуються й педагоги Рахівської ЗОШ № 1, де вона навчається у 8-В класі. Зі слів вчителів, дівчинка вирізняється відмінними знаннями, старанністю й винятковою скромністю. Усе було спокійно, правда, електролампочка періодично трохи блимала. Минуло трошки часу й маленька, прокинувшись, попросила у сестрички чогось попити. Вікторія спустилася на перший поверх в кухню за напоєм. На той момент нічого не пророкувало біди. Вікторія спокійно піднялася до сестрички. Через кілька хвилин учениця почула якийсь „хлопок”, що доносився десь знизу. Вікторія, вирішила подивитися в чому справа. Прочинивши двері з кімнати, вона побачила, що коридор наповняється густим димом, а нижні сходи вже починають горіти. Дівчинка не розгубилася, хоча, як потім розповість сама героїня, було дуже страшно.
- Я добре розуміла, що треба рятуватися, - розповідає Вікторія. Спочатку спробувала загасити вогонь, але в мене нічого не виходило, полум’я все більше пожирало сходову клітину. Тоді я стрімголов побігла до сестрички, підхопила її на руки і ми почали пробиратися до виходу сходами, які вже охопив вогонь. Від страху я аж закрила очі й, сильно-сильно притиснула Таїсію до грудей. Коли вискочила на подвір’я, то побачила, що на мені тліє одяг...
Дитина почала кликати на сусідів: одні кинулися допомагати Вікторії оговтатися від пережитого, інші опікувалися молодшою сестричкою, хтось зателефонував пожежникам та матері.
Після отримання повідомлення про пожежу до місця виклику негайно поспішили рахівські вогнеборці. Однак, добратися до будинку, який розташовувався на горі за метрів 300 від дороги, можна лише пішим ходом. Отож, щоб протягнути пожежні рукава від автомобілів до будинку, довелося затратити зайвий час. А як відомо кожна хвилина на пожежі впливає на ефективність боротьби з вогняною стихією, бо вогонь не чекає.
На жаль, врятувати практично нічого не вдалося. Тепер про добротний двоповерховий будинок нагадує хіба що згарище.
Зараз родина Юркуців тимчасово перебралася жити до родичів. Фактично, подружжю доведеться починати все з нуля. Звичайно, настрій пригнічений, але перед труднощами ці працьовиті й скромні люди ніколи не пасували. За свою порядність Юркуци користуються неабияким авторитетом серед сельчан та церковної громади, котрі зараз всіляко підтримують і допомагають хто чим може погорільцям...
Центр пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області.
