Пережив руйнацію та закриття, а зараз сюди знову потягнулися вірники. Мова про Свято-Успенський жіночий монастир в Тячівському селі Угля. За переказами, саме звідси князь Володимир запрошував монахів, аби ті допомогли хрестити Русь.
Мукачівський, Грушівський, Повчанський та четвертий з найдавніших монастир в Углі. Його будівництво датують початком Х століття, а першими, хто поселився над Тереблянською долиною були учні та послідовники солунських братів Кирила та Мефодія. По тодішнім міркам монастир був досить заможним, про що свідчило кам’яне будівництво. Перші монахи завозили брили з сусідньої гори Занівки, звідки пішла і назва обителі. Углянським його почали називати дещо пізніше. За свою історію монастир декілька разів передавали з конфесії в конфесію та навіть закривали. Вдруге це трапилось за радянських часів. Цей період добре пам’ятає настоятельниця монастиря ігуменя Єкатерина, якій днями виповнилося 90 років.
Зараз важко й уявити, що ця літня жінка свого часу домоглася від вищих церковних чинів відкриття монастиря та самотужки розпочала масштабні перетворення. Ігуменя Єкатерина у свої 90 не зраджує звичкам. Щодня молиться та на рівні з сестрами порається по господарству. Та який монастир без святинь. Крім могили найвідомішого єпископа Досифея та 200-річної ікони Божої Матері, паломники відвідують обитель аби напитися води з цілющого джерела, яке за переказами ніколи не пересихає. Кілька разів на рік біля цілющого джерела проводять молебні. Вода з нього повернула здоров’я багатьом прихожанам. Ось чому вірники залюбки ідуть до цього монастиря та здійснюють регулярне паломництво у віддалену Углю.
М-Студіо
