Милуватися Карпатами можна будь-якої пори року. Душа людська при спогляданні їх вікової величі, спокою, безмежжя стає чистішою, помисли – добрими і світлими.
Та особливо прекрасними наші ліси є восени, коли зелене літо ще не відійшло назавжди, а біла зима лише думає над тим, як буде господарювати тихими зворами, високими полонинами і стрімкими урвищами…
Саме тепер відбувається в горах безмежно-фантастичне свято фарб, гри світла і тіні, в якому щедро представлені всі мислимі й немислимі барви – від світло-сонячного і до червоно-багряного – лише одного, жовтого кольору. Споглядаєш це диво і думаєш: якби хтось із майстрів пензля насмілився перенести його на полотно, багато хто із скептиків неодмінно би зауважив: таких кольорів у природі не існує, начудив щось, домислив художник. Але ось же вони – тут і тепер! – перед нашими очима.
Саме такого чудового вихідного дня вже за доброю традицією в Ужгородському держлісгоспі проводилася акція «Майбутнє лісу в твоїх руках». Цьогоріч вона була особливою, адже ООН оголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів. Незмінний, добре знаний і шанований далеко за межами нашого краю керівник господарства Іван Костів покликав на осінню толоку чимало гостей. І всі вони, слід осібно відзначити, охоче і щиро відгукнулися на можливість докласти власних зусиль для того, аби ліси району примножилися новими цінними породами дерев. Але перед тим, як саджанці дісталися своєї постійної домівки, аби ще сотні років буяти на благо довкілля, Іван Васильович провів для запрошених змістовну робочу екскурсію територією, де, власне, розташований ошатний компактний комплекс адмінприміщень господарства.
Тут запрошені мали змогу дізнатися про історію лісгоспу, трудові будні невеликого колективу (усього 43 штатні працівники на 17,2 тисячі гектарів площі лісового фонду, абсолютна більшість якого відноситься до категорій захисних, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення), пройтися навчально-пізнавальними стежками «Живі сторінки Червоної книги» та «Індикатор типів лісу Карпат».
…Усього через десять хвилин їзди автівками наш робочий десант опиняється у потрібному місці. Тут, у мальовничому урочищі «Дубки» Кам’яницього лісництва, вже чекають лісничий Георгій Вербовський з колегами. Для учасників толоки приготовлено 100 штук саджанців, необхідний шанцевий інструмент, робочі рукавиці, вода для поливу. Іван Костів вводить присутніх у курс справ: висаджувати доведеться трирічну сосну чорну, вирощену фахівцями лісгоспу з насіння.
Ще зовсім крихітні деревця слід висаджувати вздовж лісової дороги. І робота закипіла! Одну з робочих груп сформував голова Ужгородської райради Михайло Фединець. До нього приєдналися генеральний консул Угорської республіки в Ужгороді Йожеф Бачкай, консул генерального консульства Ендре Саліпські, Кам’яницький сільський голова Марія Коваль-Мазюта, Іван Костів, члени шкільного лісництва Кам’яницької ЗОШ Іван Шип та Ольга Бруженяк, очолювані директором школи Михайлом Мазютою. З іншого боку активно працювали лопатами, носили відрами воду заступник голови райдержадміністрації Володимир Химинець, керівник апарату РДА Ярослав Андрусь, селищний голова Середнього, голова районної організації Партії Регіонів Емеріх Крицькій, головний санітарний лікар Ужгородщини Іван Парада, головний архітектор Ірина Зазулич, начальник управління охорони здоров’я та медзабезпечення Іван Шванда, заступник начальника управління праці та соцзахисту населення Михайло Піган.
Через певний час, напевно, гідно оці-нивши кваліфікацію робочої сили, темпи, якість та масштаби зробленого, Іван Костів дав доручення підлеглим терміново підвезти ще певну кількість саджанців. І лише тоді, коли на долонях учасників толоки з’явилися перші мозолі, а їхні чола вкрив рясний піт, головний організатор підбив підсумки акції: всі без винятку попрацювали на славу, в землю висаджено 150 молодих деревцят. Були за працю і відповідні нагороди – кожний отримав пам’ятну медаль «Ужлісу» з кераміки. А ось як оцінили за гарячими слідами роль і значення толоки її деякі учасники.
Йожеф БАЧКАЙ, Генеральний консул Угорської республіки в м. Ужгород:
– Дуже гордий, що мене запросили на подібну акцію, де я зміг попрацювати на благо довкілля, внести свій вклад у майбутнє лісів, які є легенями усієї Європи. Гадаю, що саме такі чи подібні справи здатні сприяти зближенню людей, допомагають краще зрозуміти один одного. Ціную запрошення ще й тому, що я безмежно закоханий у рослинний світ. В Угорщині, біля свого помешкання, зокрема, вирощую понад 200 найрізноманітніших рослин, догляду за якими зазвичай віддаю увесь свій вільний час. Так що у вашому чудовому лісі почувався наче вдома.
Михайло ФЕДИНЕЦЬ, голова Ужгородської райради:
– Намагаюся не пропускати жодної толоки ні весною, ні восени. Чим більше подібних акцій, тим краще для всіх нас, адже за турботу та піклування про себе ліс віддячить людям сторицею: чистим повітрям, чудовою екологією, гарними краєвидами. Мрію, щоб у подібних місцях нашої Ужгородщини відкривалися нові туристичні маршрути, які б поєднували наш край із сусідніми державами: Угорщиною, Словаччиною, Польщею. А ще хочеться під час наступних акцій брати участь у висаджені цілих гаїв каштана їстівного, котрі здатні не лише прикрасити Карпати, а й виконуватимуть функцію постачальника людям лісових делікатесів.
…На завершення толоки її учасники мали змогу поласувати гарячим бограчем, печеною на багатті картоплею з салом. Були й тости: за гостинних і працьовитих господарів, за вічність наших лісів.
