Відома туристична приказка стверджує що «Хто не бачив Пікуя – той не бачив… нічого!». Як і всі інші місця в Карпатах це район по своєму унікальний. Пікуй – найвища вершина Львівської області, сам район є відносно простим для подорожей – відкриті невисокі хребти спрощують орієнтування, навкруги чарівні пейзажі.
Гора Пікуй — найвища вершина Вододільних Бескидів і усього пасма Бещад цілком, найвища географічна точка Львівської області (1406 м), розташована на межі Львівської та Закарпатської областей.
Завдяки значній відносній висоті для вершини Пікуя характерна наявність субальпійського поясу рослинності, верхня границя лісу тут проходить на висоті 1200-1250 м над рівнем моря. Це дозволяє туристам на короткому відрізку маршруту познайомитися з ландшафтами та своєрідною флорою (на вершині зростають рідкісні види рослин). Вершина оздоблена мальовничими скелями та стрімкими урвищами. З північного заходу до вершини примикає Буковецька полонина. Краєвиди з г. Пікуй своєю протяжності перевищують бачені з будь-якої іншої вершини Львівської області.
Одначе, привертає увагу мандрівника обеліск на самій вершині гори , встановлений мешканцями села Гусне на честь першого Президента Чехословаччини Томаша Масарика ще у 1936 році. Чехи багато вкладали у розвиток верховинських територій Закарпаття за що старше покоління досі їм вдячне.
На пн.-сх. у самого підніжжя гори на Воловеччині простяглося село Біласовиця, за ним видно автомагістраль Е-50/М-06, яка піднімається на перевал до кордону Закарпатської та Львівської областей. А місцеві люди просто кажуть, що дорога йде на старий кордон. Саме у цьому селі знаходиться туристична база лікувально-оздоровчого комплексу «Пікуй», де можна побачити довоєнні дзоти прикордонної варти Чехословацької республіки 1936 р. та Біласовицьку дерев’яну дзвіницю.
Проте якщо дзвіниця у сільській громаді діє і милує око, то дзоти у занедбаному стані. На Закарпатті не так багато залишилось військових памяток чеської доби, які були інтегровані у систему угорської оборони т.зв. «Лінія Арпада» 1943-44 рр.
Силами громадських активістів планується відновлення дзотів та створення на початку наступного року музею довоєнної військової архітектури та старожитностей села Біласовиця.
