Занедбана пустуюча будівля перетворилася в гніздовище кажанів і гайвороння. На її даху проростають дерева, а капітальні несучі стіни зіяють величезними дірами, загрожуючи обвалитися комусь на голову
Такий вигляд сьогодні має сільський будинок культури у селі Велика Паладь Виноградівського району Закарпаття. Здалеку це ще доволі пристойна, громіздка споруда – яскравий приклад радянського будівництва. Збудований у 1986 році, цей будинок культури мав стати осередком талантів, збереження багатющих етнічних традицій у прикордонній глибинці. Однак уже невдовзі після його введення в експлуатацію стало зрозуміло, що утримання величезної дороговартісної споруди – занадто важка ноша для місцевого бюджету. БК поволі став занепадати. Критичною точкою його руйнації був катастрофічний паводок у 2001 році.
-Із залитих водою і намулом приміщень тоді ледве вдалося вивезти музичні інструменти і щось із меблів,- розповідає начальник районного відділу культури й туризму Василь Югас.
Що вода не забрала згодом розтеклося по людських дворах.
Прикро, але ні в той час, ані в наступне десятиліття, незважаючи на численні чолобитні, влада так і не спромоглася знайти кошти для порятунку сільського об»єкта культури. Наслідки владної неспроможності чи бездіяльності виявилися руйнівнішими за паводок. Занедбана пустуюча будівля перетворилася в гніздовище кажанів і гайвороння. На її даху проростають дерева, а капітальні несучі стіни зіяють величезними дірами, загрожуючи обвалитися комусь на голову. Особлива тривога за дітей, які навчаються поруч у місцевій школі.
Ціна питання, яке раніше вимірювалося кількома стами тисяч, за твердженням сільських депутатів, нині вже сягає десятків мільйонів гривень. Де шукати селу такі гроші?..
Не так давно у невеличкому містечку Тошнад, що в сусідній Румунії, довелося бачити сучасний спортивний зал. 800 тисяч євро на його будівництво через грантові проекти виділив ЄС. Можливо, і сільській владі Великої Паладі вартувало б піти таким шляхом? Прикордонні дзеркальні проекти, зав»язані на інтересах національних меншин, завжди користувалися популярністю в Європі. Чому б не спробувати щастя, тим паче, що євросоюзний кордон пролягає майже одразу за городами сільських жителів.
