Не так багато на світі довершених мелодій. Настільки чудесних і знайомих всім. З-поміж них і колядки. Ці величальні обрядові пісні мають давню історію. Споконвіку люди ходили від хати до хати і, колядуючи, сповіщали про народження маленького Ісуса.
Цю добру звістку радо доносить до земляків і самодіяльний народний оркестр народних інструментів Виноградівського міського будинку культури. Сьогоднішній гість редакції – керівник цього колективу, композитор-аранжувальник, член Національної Ліги українських композиторів, директор Виноградівської ДШМ ім. Б. Бартока, досвідчений педагог та інструменталіст Віктор МАРУШКА. Отож, про різдвяні мелодії оркестру та творчі задуми – з уст маестро.
– Ось уже вп’яте відлунали різдвяні мелодії нашого оркестру. Ініціатива зародила традицію. А сам задум проведення новорічно-різдвяних концертів з’явився в 2006 році. Ідея виникла невипадково. Річ у тім, що 1 травня кожного року в міській ЗОШ №3 ми проводимо концерт, вшановуючи річницю з дня першого виступу Б. Бартока, ім’я якого носить школа. Тому й замислились: а чому б не привітати наших земляків колядками з нагоди новорічно-різдвяних свят?
Розробили програму, накопичили матеріал, у тому числі інструментовки колядок, словом, втілили свій задум. Ось і недавно в костьолі францисканців звучали різдвяні мелодії оркестру. До речі, місце проведення концерту ми обрали із-за акустичних даних храму. Там добра аура, надзвичайна акустика, чудовий зал і прекрасне звучання в ньому. Спробували грати, коли людей ще не було в церкві – ехо наздоганяло звук. Та коли з’явилася публіка – акустика перевершила наші сподівання.
Оркестром було виконано 12 творів, у тому числі американські колядки, які досі ми ще не виконували. Програму оновлено на 60 %. Цікавинки, відомості про виконувані оркестром твори донесла до слухачів її ведуча Наталія Сорводі.
Тішуся, що вийшов на нові твори. Задля цього багато працюю. Вечорами приходить натхнення. Завдячуючи Інтернету, знаходжу масу матеріалів, доступу до яких дотепер ми не мали. Звичайно, використовую і місцевий матеріал. Кожна людина мусить лишити свій слід на землі. Я ж радий, що вже видав дві репертуарні збірки – «Рідне місто Виноградів» і «Мелодії оркестру».
Наразі займаюся колядками. Маю задум видати збірку. До неї ввійдуть 35 колядок, написаних церковнослов’янською мовою. 12 із них я вже обробив, адаптував. Благо, є ще люди старшого віку, які пам’ятають мелодії тих призабутих у народі колядок, які побутували в нашому регіоні. Збірку, ймовірно, назву «Колядки рідного краю». Словом, роботи попереду багато. Адже виношую ще один задум – усі інструментальні колядки видати у збірці «Колядуємо з оркестром».
Обрана мною площина – не зайнята зараз ніша. Адже все заполонила попса. А серйозна музика не всіх, на жаль, захоплює. Я ж, приміром, дуже шкодую, що не встиг перейняти від батька, зокрема, духовні пісні. Свого часу він був дяком у церквах району. Дуже жалкую за тим часом, коли багато від нього можна було почерпнути, але обставини склалися так, що час минув і ті можливості втрачені.
Що ж стосується оркестру, то я є його керівником з 1988 року, відколи очолюю школу мистецтв. Наразі до його складу входять 16 чоловік. Це, в основному, викладачі ДШМ з Виноградова, Королева, Нового Села, Вилока. Старійшиною колективу є 67-річний Іван Дорогі (альт). Багата досвідом і завідувачка оркестровим відділом Юдіта Товт (друга скрипка). Концертмейстер оркестру – наша перша скрипка Маргарета Телек.
Досвідченим викладачем і спеціалістом-виконавцем вищого рівня є Людмила Зима (віолончель). Ці музиканти – кістяк колективу. З ними оркестру під силу виконати твори будь-якої складності. Наші баяністи: Юрій Тесличко, Альона Фозекош, Олег Марушка, Юрій Молнар. Флейтистки – Наталія Валентир і Хойнолка Егреші, гітаристка – Дженіта Хайнас. Наш бас-баян – Ірина Москаль, альт — Сільвія Ковач, друга віолончель — Оксана Юртин.
Скрипічну партію виконує й домристка Наталія Грабовчак. З молоді – ще й Рейка Нодь із Пийтерфолво (також перша скрипка), Беата Сорводі (друга скрипка). До слова, якби до нас долучилися й інші музиканти – я б був дуже радий. Якщо б ми мали ще й духовиків – це ж уже симфонічний оркестр!
На Виноградівщині працюють 10 ДШМ. Це близько 120 викладачів. Але ж у нашому оркестрі за силою звучання, за збалансованістю бракує інструменталістів-скрипалів (їх мало б бути 4 перші і 4 другі). У принципі, всі партії виконуються. Але, знову ж таки, не маємо контрабаса. Хоча, правду кажучи, є інструмент у районі і є люди, які вміють на ньому грати. Якби була їх добра воля – долучилися б до нас. Зрештою, ми запрошували їх. Але ж на громадських засадах, тобто, безкоштовно, для душі мало хто хоче долучитися до оркестру.
Між іншим, його історія започаткована в 60-х роках минулого століття. Біля витоків створення оркестру стояла Любов Тільник. З 1985-го року ідею підхопив мій попередник Анатолій Кравець. Склад очолюваного ним оркестру, як і попередній, базувався основною мірою на домрах. На жаль, цей інструмент вже не побутує у нашому краї.
В репертуарі нашого оркестру більше 70 творів. Репертуар щороку оновлюється. Майже всі твори інструментовані мною. Адже я мушу адаптувати їх під своє бачення, під свій колектив і наявні в оркестрі інструменти. Творчою лабораторією нашого колективу є ансамбль народних інструментів, який виконує твори естрадного жанру. А улюбленими для музикантів оркестру є «Мелодія» М. Скорика із кінофільму «Тіні забутих предків», «Щедрик» в обробці американського композитора Б. Калхуна, «Слав’янський танець» №2, «Танець лисиці» Лео Вейнера та «Адажіо» Томазо Альбіноні.
