Зміна клімату як глобальна проблема створила безліч негативних впливів на місцевому рівні.
Збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ, таких як зливи, довгострокова посуха, спека, урагани і т.д., наслідками яких стають надмірні повені та зсуви, збитки для здоров’я та добробуту людей - повсякденні небезпеки, які виникають в різних регіонах та з різною інтенсивністю.
Вищезазначені небезпеки і стали об’єктом роботи міжнародного транскордонного проекту, який щойно розпочався - "LOC-CLIM-ACT: МІСЦЕВІ ДІЇ ЩОДО ВПЛИВУ КЛІМАТИЧНИХ ЗМІН ". Проект реалізується Карпатським інститутом розвитку, Кошице (Словаччина) у тісній співпраці з партнерами - NORRIA Північно-Угорським регіональним агентством інновацій, Мішкольц (Угорщина), ГО ФОРЗА, Агентством з питань сталого розвитку Карпатського регіону, Ужгород (Україна) та Рахівською районною державною адміністрацією, Рахів (Україна).
Вступний семінар проекту відбувся між партнерськими організаціями 21 вересня цього року з метою обговорення та погодження філософії, методології та послідовності виконання проектних заходів.
Проект триватиме до серпня 2014 року. Його головна мета полягає у підвищенні готовності та потенціалу державних адміністрацій та громадян на місцевому рівні до реагування на надзвичайні ситуації, що виникають внаслідок впливу змін клімату і тим самим зменшення наслідків цих надзвичайних ситуацій для здоров'я людей та економіки прикордонних територій . Проект буде реалізований на території східної Словаччини, в угорських округах Боршод-Aбоуй-Земплен та Сабольч-Сатмар-Берег і в Закарпатській області України.
Заходи проекту будуть спрямовані на оцінку вразливості територій до різних наслідків змін клімату та розробки пілотних стратегій адаптації для вибраної області. Крім цього, проект зосередить свою увагу на загальних або спеціальних для кожної з країн інструментах та компетенціях місцевих органів влади та самоврядування, необхідних для прямого або непрямого впливу на території реагування. Підвищення обізнаності та створення потенціалу щодо швидкого реагування на загрози, що виникають внаслідок змін клімату, є ще одним пріоритетом роботи проекту.
Частина проекту стосуватиметься створення національних консультаційних центрів, створення міжнародної платформи з адаптації до зміни клімату, та створення Інтернет інформаційної бази даних про місцеві заходи у відповідь на зміни клімату. Очікувані результати проекту включають в себе підготовку навчальної програми для чиновників на виборних та призначених посадах у державних адміністраціях, також для представників неурядових організацій, журналістів і вчителів середніх шкіл, яких планується залучити до процесу підвищення обізнаності з питань змін клімату серед широкої громадськості. Крім цього, в рамках проекту буде видано Посібник-практичне керівництво для працівників державного управління та освітня брошура для громадськості.
«Існує гостра необхідність активізації транскордонної діяльності в цій області», говорить Ладіслав Геді, експерт проекту від КРІ. «У Словаччині, наприклад, з початку 20-го століття опади скоротилися на 5,6%, інтенсивні опади змінюються іншою крайністю - тривалими періодами посухи. Кліматологічні сценарії передбачають подальше підвищення середньої температури повітря. З високою ймовірністю вся територія Словаччини буде страждати від падіння середнього рівня відтоку води, а випадки спеки зростуть до 2050 року в чотири рази в порівнянні з попередніми роками. Тривалість хвиль спеки зросте щонайменше до трьох днів і характеризуватиметься, більш високими температурами. Боршод-Абауй-Земплен, в тому числі місто Мішкольц в Угорщині, були найбільше уражені повінню в 2010 році, яка змусила 480 осіб залишити свої будинки».
В продовження думки пана Геді Леся Лойко, координатор проекту від ГО ФОРЗА, додала, що дійсно надзвичайні ситуації та зміни клімату не знають кордонів, тому і готуватися до них потрібно спільно. Щодо ситуації в Україні, Закарпатська та Івано-Франківська області є двома з шести регіонів, які найбільше постраждалих від найгірших за останні 200 років повеней в Україні, які сталися у 1998, 2001 та 2008 роках, останньою пошкоджено 40 000 будинків, знищено 30 000 га сільськогосподарських угідь, важкою втратою стала загибель 31 людини, в тому числі 6 дітей. В той же час населення низинних територій Закарпаття, в посушливу погоду страждає від відсутності у колодязях питної води. Рахівська районна адміністрація, що є партнером проекту, зацікавлена у співпраці і фактично стане пілотною територією проекту, для якої буде розроблено Стратегію щодо реагування на зміни клімату.».
