На Закарпатті створять обласну цільову соціальну програму «Молодь Закарпаття 2026 – 2030», сформовану на основі потреб та запитів місцевої молоді.
Для цього фахівці залучені від Департаменту освіти, науки та молоді Закарпатської обласної військової адміністрації за підтримки ЮНІСЕФ та громадської організації «Молодіжна платформа» здійснили комплексне дослідження актуальних потреб, проблем та запитів місцевої молоді.
Експерти в межах проєкту спілкувалися з представниками різних вікових категорій (14-35 років), серед яких були школярі, студенти, члени молодіжних рад, учасники громадських організацій та загалом активні громадяни.
Дослідження здійснювали з серпня до жовтня цього року, аби зібрати базу даних, яка й стане основою для нової програми. Відтак фахівці залучили до онлайн-анкетування 295 молодих людей. Проводили заходи і в 10 громадах області. Організували 10 фокус-групових дискусій за участі 195 респондентів, також здійснили 5 точкових консультацій зі збору пропозицій до цільової програми.
До дослідження були залучені експерти різних галузей: фасилітатори, експерти з програмного планування, гендерно орієнтованого бюджетування, соціологи, серед таких – Олена Бікла:
«Програма розвитку молоді має базуватися на потребах тих, кого хочуть розвивати. Дослідження було комплексне, і користі від нього чимало. Під час фокус-групових досліджень фасилітатори застосовували принцип рівності, адже молодь запитала в молоді. Так було більше шансів отримати довіру, й учасники могли щиро висловити те, що наболіло. Проте хотілося б більшої активності молоді, бо все ж залучати респондентів було складно. Серед відповідей в анкетуванні запамʼяталася фраза одного з учасників: «Молодь зараз цінує свій час, щоб витрачати на дослідження». Однак як інакше дізнатися, що потрібно молоді? Науковий підхід в дослідженні – це широта і глибина, тож, анкета й самі фокус-групи не можуть бути надто лаконічними».
Експерти-соціологи напрацьовували методологію дослідження, яке включало як опис кількісного компонента – онлайн-анкетування, так і якісного – фокус-групи в цільових громадах.
«Представники молодіжних центрів сприяли в розповсюдженні анкет, яка містила багато інформації щодо проблем і запитів. Ми постійно були на зв'язку з модераторами фокус-групових досліджень щодо звітування, збору інформації, і коли уже мали в результаті базу даних, почали формувати звіт. Намагалися також донести молодим людям через наше дослідження, що вони є співтворцями цієї програми, щоб відчували також відповідальність за те, що вони її теж формують. Усе це сприяло соціальній згуртованості. Щодо результатів дослідження, я вважаю, що ми досягнули гарних результатів, які будуть враховані при розробці програми», – зазначає соціологиня Оксана Івасів.
Що стосується дослідження, то результати стверджують: молодь Закарпаття є проактивною, патріотичною та має сильний емоційний зв’язок з регіоном, адже 66,1% опитаних відчувають приналежність до своєї громади. Проте все ж спостерігається тотальна криза довіри респондентів до влади, їм не вистачає молодіжної інфраструктури та економічних перспектив. Як наслідок цих явищ – половина (50,5%) молоді перебуває в зоні ризику міграції, 24,4% вже хочуть виїхати, а 26,1% ще не визначилися.
Також на основі анкетування та аналізу з фокус-дослідження визначили й проблеми, які турбують молодь. Серед найбільш наболілих найгостріше питання стосується економічних бар’єрів – 74,9% молоді назвали «низький рівень заробітної плати». Це посилюється «відсутністю можливостей для працевлаштування» (64,4%) та «труднощами з вибором професії» (64,7%).
Молоді Закарпатті не вистачає молодіжної інфраструктури та базових послуг. 59,3% респондентів вказують на «відсутність місць для дозвілля (молодіжних центрів, кінотеатрів, парків, басейнів)», 64,4% молоді скаржиться на «поганий стан доріг», а це посилює транспортну ізоляцію сіл.
Чимало й соціальних викликів, згідно анкетування 59,7% молоді вважають «незадовільний стан психічного здоров’я» важливою проблемою. Відчувається також негативний вплив війни. Існують виклики «роз’єднання сімей» (проблема для 68,8% опитаних) та «відсутність вільного вибору служити в армії» (68,1%).
Учасники проєкту сформували своєрідну відповідь на проблеми та запити молоді. Відтак основні рекомендації програми «Молодь Закарпаття 2026 – 2030» включатиме чотири ключові напрями роботи: розширення участі молоді та подолання інформаційного вакууму, розвиток стійкості й психоемоційного благополуччя, сприяння самореалізації, економічної спроможності та створення якісної інфраструктури й комфортного середовища.
Створений документ міститиме дорожню карту щодо вирішення проблем, про які зазначила молодь. Завдяки покроковому плану представники молодіжної політики зможу впроваджувати відповідні заходи, адже в програмі, зокрема, заклали й бюджетування.
Детальніше ознайомитися з результатом дослідження можна за покликанням (https://youthplatform.com.ua/wp-content/uploads/2025/11/Analiz-potreb-ta-zapytiv-molodi-Zakarpatskoi-oblasti-1.pdf) на сайті ГО «Молодіжна платформа».
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Молодіжна участь та політика: посилення залучення молоді, врядування, бюджетування та розвитку життєвих навичок у Львівській, Волинській та Закарпатській областях», який реалізує ГО «Молодіжна платформа» за сприяння ЮНІСЕФ та за фінансової підтримки Уряду Німеччини через німецький державний банк розвитку KfW.
