Сьогодні, 23 грудня у с. Великі Лази Ужгородського району, перед палацом графа Нандора Плотені, що був одним із кращих скрипалів Європи 19 ст., освятили новоспоруджений пам’ятник видатному угорському композитору Ференцу Лісту. Обох музичних світил єднала щира дружба і вони зустрічались у цьому славетному маєтку на Закарпатті.
Участь в урочистостях взяли представники обласної та районної влади, генеральний консул Генконсульства Угорщини в Україні Йожеф Бочкаї, дипломати, депутати та громада села.
З промовою виступив заступник голови облради Андрій Сербайло, який наголосив, що 2011 рік ЮНЕСКО оголосило Міжнародним роком Ференца Ліста: 200 років тому він народився й 125 років минуло з дня його смерті.
Це важливі події в культурному житті цілого світу і вони супроводжуються багатьма концертами та імпрезами.
Закарпаття також долучилося до цих святкувань з ініціативи Генконсульства Угорщини в Україні та за фінансової допомоги Міністерства закордонних справ Угорщини, сприяння Ужгородської районної ради та райдержадміністрації, спільно з сільською радою села Великі Лази вдалося спорудити пам’ятник всесвітньо відомому музиканту, що вважається одним з найвпливовіших піаністів своєї епохи, композитору, педагогу, диригенту, публіцисту, представнику музичного романтизму, засновнику угорської композиторської школи - Ференцу Лісту. Він був і залишається визначною особистістю, якою захоплюватимуться ще довгі роки життя.
Це -перший піаніст, який виступав із сольними концертами, котрими він заслужив визнання як серед професіоналів, так і простих глядачів. Його окремі фортепіанні твори вважаються вершиною фортепіанної майстерності. За життя він створив понад 1300 творів, багато з яких були написані в Україні. Багато працював і також багато мандрував.
Подорожуючи Україною з концертами, де його сприймали на ура, Ференц Ліст зустрів своє кохання – княгиню Кароліну Вітгенштейн, з якою він прожив до пізніх років. Саме цій жінці композитор присвятив усі свої симфонічні твори.
Як розповідали учасники урочистої церемонії, Кароліна Вітгенштейн мала маєток на Поділлі у Воронинцях, у якому гостював Ференц Ліст. То ж на теми українських народних пісень “Ой, не ходи, Грицю” та “Віють вітри, віють буйні” саме тут він написав п’єси для фортепіано “Українська балада” і “Думка”, що увійшли до створеного в 1847-48 роках циклу “Колоски Воронинець”.Ближче знайомство з нею дало змогу йому познайомитись маестрові з українським фольклором, разом написати статті, книги про знаменитих людей того часу . Гетьману Івану Мазепі Ференц Ліст присвятив аж шість творів.
Під час гастролей у Києві в лютому 1847 року Ференц Ліст дав концерти у багатьох українських містах: у Києві (на сцені Актової зали Червоного корпусу Київського університету), Чернівцях, Житомирі, Немирові, Бердичеві, Кременчуці, Львові, Одесі, Миколаєві.
«Мені глибоко імпонує ще одна сторінка із його життя. Він допомагав жертвам стихійних лих, сиротам, багатьом талановитим студентам – чимало з них вчив безкоштовно. Також Ференц Ліст сприяв фонду пам’яті Бетховена та пожертвував значні кошти на відкриття консерваторії в Будапешті», – наголосив Андрій Андрійович.
Кожна країна – Швеція, Італія, Австрія, Росія, Іспанія, Португалія щедро обдаровувала композитора національним колоритом, даючи багатий матеріал для творчості.
У 1875 році діяльність Ліста зосереджується переважно в Угорщині (у Пешті). Тут він був обраний президентом знову заснованої Вищої школи музики. Пізніше цей заклад стане відомим як “Королівська угорська музична академія”, а з 1925 року — носитиме ім’я композитора.
Діяльність Ф. Ліста справила величезний вплив на розвиток світової музичної культури.
«Відкриття цього пам’ятника, – підсумував Андрій Сербайло, – яскраве підтвердження того, що справжній талант не знає кордонів, що минуле наших народів дало нинішньому поколінню не тільки можливість вирішувати соціально-економічні питання спільно, а й можливість берегти і єднати культури наших народів. Це достойний внесок наших сучасників у творення вінка пам’яті і вдячності великому піаністу, композитору Угорщини, доля якого переплелась хоч і частково із Україною, і Закарпаттям зокрема, зате торкнулась найтонших струн душі.
Ференц Ліст навічно належить батьківській землі, у його неперевершених творах – невгасима любов до неї, та своє високе мистецтво він подарував усьому світу».
Автор пам’ятника-закарпатський скульптор Михайло Белень.
