У селі Приборжавське Іршавського району Закарпаття рідко трапляються злочини, а тим більше вбивства. Мешканці цього села трудолюбиві, більшість з них відвідують місцеву церкву та монастир. Однак є в селі й люди, котрі побували у так званих «гарячих точках» і додому повернулись з психічними розладами…
Звісно, це не означає, що буквально всі, хто пройшов «гарячі точки», втрачають голову. Хоча дехто з них справді продовжує «воювати» зі своїми близькими, односельчанами, вести розгульний спосіб життя і горілкою заливати те, що його переслідує у пам′яті...
Характеризувався такою агресивною натурою і колишній спецназівець, 32-річний мешканець Приборжавського Іван. Чоловік давно демобілізувався, однак своїх армійських звичок ніяк не хотів забути. Він проживав з 80-річною бабусею. Жінка поважного віку, останнім часом хворіла. Зрозуміло, що з віком пенсіонерка стала трохи примхливою. Онук не надто переймався тим, де роздобути гроші на прожиття. В основному жив за рахунок бабусиної пенсії. Односельчани говорили між собою, що онук неодноразово піднімав на стареньку руку, але свідками цього ніхто ніколи не був. Тож усе обходилось тільки профілактичними бесідами з боку місцевого дільничного інспектора міліції.
І от одного дня до чергової частини Іршавського райвідділу міліції зателефонував житель села Приборжавське й повідомив про те, що він виявив на ліжку в літній кухні бездиханне тіло своєї бабусі. Був то згаданий колишній спецназівець Іван…
У село прибула слідчо–оперативна група Іршавського райвідділу. Міліціонери виявили на ліжку, крім померлої бабусі, ще й нетверезого онука. Він переконував працівників міліції, що бабуся нарешті відмучилась і померла своєю смертю. Але міліціонери звернули увагу, що на голові жінки – відкрита рана, а на подушці сліди крові. Судмедекспертиза підтвердила, що смерть бабусі настала внаслідок численних тілесних ушкоджень, крововиливів і забою головного мозку. Тож стало зрозуміло, що нещасну перед смертю добряче побили…
Від сусідів міліціонери довідались, що між внуком та бабусею тривали неприязні стосунки. А відносно самого екс-спецназівця, то люди повідомили, що він має запальний характер, неодноразово їм демонстрував свої навички, отримані під час служби у «гарячих точках».
Звісно, чоловік спочатку відпирався і не визнавав своєї причетності до смерті бабусі. Однак врешті-решт змушений був в усьому зізнатися.
Того вечора онук повернувся додому в нетверезому стані, через що бабуся почала йому докоряти. Між ними виникла сварка, онук не втримався й завдав літній людині три фатальні удари. Каже, що бив, як його колись вчили у спецназі: «корпус - голова - корпус»... Після цього пенсіонерка закричала та захрипіла, а невдовзі й душу Богу віддала...
Стосовно войовничого молодика міліція порушила кримінальну справу за ст. 115 ч.1 Кримінального кодексу України («Навмисне вбивство»). Вироком Іршавського районного суду колишнього спецназівця засуджено до 7 років позбавлення волі.
