На Закарпатті зафіксували Північне сяйво (ФОТО)
75162
Саме цей популярний у народі постулат узяли на озброєння керівний та інспекторський склад Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, налагоджуючи наглядову дисципліну й контроль за охороною надр та промисловою безпекою на підприємствах, що займаються розробкою природних багатств краю. І ось чому.
Можливо, й не ідеально досконала законодавча база у вигляді Кодексу України «Про надра» у нас є. Але як ми користуємось сьогодні скарбами, що по праву належать і нашим нащадкам, чи дотримуються виписаних законом вимог надрокористувачі – про це розмова з начальником Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайлом Саварином.
Щоб не заносити «хвости»
- Михайле Васильовичу, добрий господар, газдуючи, в процесі роботи намагається своєму обійстю не зашкодити… А як, на Ваш погляд, працюють роботодавці – надрокористувачі регіону?
- Добру оцінку, на жаль, давати зарано. З початку поточного року, до прикладу, проведено перевірки суб’єктів господарювання колективної та приватної форм власності, що займаються видобутком твердих копалин на теренах Закарпаття. Серед них підприємства, які розробляють родовища різних видів глини, піску, андезитів, цеолітів, дацитів, вапняків, перлітів, туфів, бурого вугілля, мармуру… Виявлено понад 600 порушень законодавства про охорону та розробку надр. Накладено 28 штрафів, з них 22 – на перших керівників. І порушення ці – ніщо інше як «хвости», яких добрий господар у своїй роботі не допускає…
- Можна конкретніше про ці дивні атрибути та їхніх творців ?
- «Хвости», до речі, мають здатність обертатися хвостосховищами. Як на ВАТ «Закарпатполіметали» - підприємстві, що дало Україні перше власне золото. Мушу зауважити, що кілька років поспіль - до моменту як підприємство перестало працювати й розпочало процедуру банкрутства - наше управління, як на усіх працюючих суб’єктах господарювання, проводило на ВАТ «Закарпатполіметали» ретельний нагляд і контроль за усуненням порушень законодавства з раціонального використання надр, промислової безпеки. Коли в 1999 році відкрили фабрику і рудник, планувалося вилучати до 85% золота, застосовуючи гравітацію і флотацію. Проте освоїли лише першу частину. В результаті утворилося хвостосховище, в якому зараз до 50% відходів, що містять різноманітні цінні метали, які чекають «вирішення своєї долі». Зараз вони потрапляють у поверхневі води і «йдуть» на сусіднє Мужієво. Оскільки протягом 2008-2011 років виробничою діяльністю ТОВ «Закарпаполіметали» не займалося, підприємством не здійснені відповідні заходи щодо проведення робіт із консервації виробничих потужностей, не ведуться підтримка та обстеження підземних гірничих виробок, спостереження за станом шламовідстойника та не підтримується його технічний стан. Процедура банкротства підходить до завершення. Обласна прокуратура та органи влади, нарешті, після кількох років ігнорування проблеми, почали реагувати на сигнали про численні порушення законодавства на руднику. Зокрема, прокуратурою винесено протест і припис стосовно незаконних угод оренди землі, що були укладені як Берегівською РДА, так і Мужіївською сільрадою. Але питання землі остаточно не вирішене, а хто візьме підприємство без землі і вирішуватиме усі наявні проблеми?
- Маєте й приклади самовільної розробки твердих копалин?
- Показовою з огляду на недбале надрокористування бачиться ситуація, що склалася довкола розробки мармуризованого бутового каменю на території рекультивованих земель ділянки «Сауляк» ВАТ «Мармурового кар’єру «Трибушани». Попередником товариства «Рахівським кар’єром» у 1989 та у1991 роках було передано відповідно 1,4 та 0,8 га рекультивованих земель ділянки «Сауляк» на баланс колгоспу «Нове життя». Проте на території земель Діловецької сільради (колишні землі колгоспу «Нове життя») проводиться самовільна рубка лісу, ручна розробка та переробка сторонніми особами мармуризованого бутового каменю. Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області заборонило користування надрами та наклало адміністративне стягнення на директора ВАТ «Мармуровий кар’єр «Трибушани» Олександра Вітера. Матеріали перевірки направлено в прокуратуру.
- Посилений нагляд дозволяє розраховувати на серйозні зрушення?
- Ми не випускаємо з поля зору проблеми охорони надр на усіх 72 підприємствах, що займаються видобуванням твердих корисних копалин. Проведеними перевірками законності користування надрами виявлено, до прикладу, безліцензійну розробку Рокосовського родовища туфів ПП «Туф оксамитовий» (власник Іван Кудрон ) та ПП «Немеш», на яких в результаті перевірки заборонено ведення гірничих робіт. На МПП «Привал» ( директор Іван Турок) у підсумку перевірки працівниками наглядового органу заборонено розробку Чумалівського родовища глини через відсутність акту земельного відводу або договору про оренду земельної ділянки та дозволу на виконання робіт й експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. А перевірка ЗАТ «Будавтодор», що в с. Баранинці Ужгородського району - розробника Геївського родовища піску – завершилася мало не курйозом: голова правління Василь Курах та його заступник Олександр Ніколаєнко відмовились як виконувати законні вимоги посадових осіб Держгірпромнагляду щодо усунення порушень законодавства про охорону праці, так і підписати документацію за результатами перевірки. Якщо важелів нашого впливу, як у згаданому випадку, не вистачає, звертаємось по допомогу до органів прокуратури. Переважна більшість підприємств , серед яких ті, що займаються розробкою родовищ туфу, перліту, андезитів, базальтів, бурого вугілля на період 1У кварталу 2010 – 1 кварталу 2011 років переривали виробничу діяльність з огляду на сезонність виробництв та пов’язану з цим адресність збуту продукції. Як наслідок перевірок - до початку нового виробничого сезону всі підприємства повинні усунути виявлені інспекторським складом Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області недоліки та погодити з наглядовим органом плани розвитку гірничих робіт на 2011 рік.
Не пий, Іванку, козенятком станеш…
- Питна вода – безцінний скарб, в якості якого хотілося б бути впевненим. Яке порушення розробників питних джерел, на Вашу думку, може призвести до застереження з славнозвісної казки?
- Якщо, до прикладу, як у Рахівському ВУЖКГ чи його «побратимах» у Тячеві й Чинадієві, відсутнє огородження та не дотримуються вимог законодавства на території зони суворого режиму, нечистоти можуть легко потрапити в свердловину і тоді казкове застереження «не пий, Іванку, козенятком станеш» може стати навіть дуже доречним. Що ж до начальника згаданого господарства Івана Батрина, то йому після перевірки, проведеної цьогоріч у січні, доведеться усувати низку порушень, серед яких, крім згаданого, й отримання спеціального дозволу на користування надрами, затвердження запасів підземних вод у Державній комісії України із запасів корисних копалин, розробка та погодження проектів зон санітарної охорони родовища та ряд дрібніших, кожне з яких за певних обставин може обернутися загрозою здоров’ю, а то й життю наших співгромадян. Тож і не дивно, що інспектори управління заборонили користування свердловиною питної води та наклали адміністративне стягнення на посадовця. Оштрафовано й директора ММКП «Мукачівводоканал» Григорія Бегея, котрий допустив експлуатацію підземних свердловин прісних вод без спеціального дозволу на користування надрами та ряд інших порушень, які створюють загрозу працівникам підприємства заборонено роботу Кольчинського, Центрального, Росвигівського та ще чотирьох водозаборів.
Здійснення користувачами підземних прісних вод геологічного вивчення та розробки останніх далеке від досконалого. Ведеться воно житлово-експлуатаційними господарствами регіону у більшості випадків без ліцензій. Ми розуміємо, що ці підприємства поставляють населенню питну воду, і тому важко призупиняти їхню роботу. Однак перед вимогами законодавства рівні всі, хоча із 17 спеціалізованих підприємств, що здійснюють експлуатацію родовищ підземних прісних вод в області, отримали спеціальний дозвіл тільки три - ВУЖКГ Ужгорода та Виноградова. Практично на всіх підприємствах, що займаються видобутком прісних вод, не проводяться гідро-режимні спостереження за станом родовищ. За такого ставлення до освоєння народного багатства годі й сподіватися, що стане його й для дітей наших та онуків.
- Чи є підприємство, чию роботу з забезпечення населення якісною питною водою Ви оцінили б як взірець?
- З незначними, як кажуть, авансами, це був би Виноградівський ВУЖКГ (начальник Михайло Білинець) . Всього нашим інспекторським складом спочатку року перевірено майже 30 підприємств питного водопостачання, накладено 15 штрафів на їхніх перших керівників. Що ж до Виноградівського ВУЖКГ, то питна вода, що подається тамтешніми водогонами, справедливо вважається однією з найкращих на території області. Для водопостачання у господарстві використовується підземний водозабір, що складається з трьох артезіанських свердловин, які експлуатують алювіальний четвертий водоносний горизонт на відстані 3,6 км на південний схід від м. Виноградів в межах водогосподарської дільниці ріки Тиса. Облік забору прісної води з підземних джерел ведеться за допомогою сучасних лічильників та розрахунковим способом. Лабораторний контроль якісних параметрів води здійснює власна атестована лабораторія, райСЕС та інші контролюючі служби. Параметри відповідають стандартним нормам. Для запобігання забрудненню водозабірних споруд навкруг них створено охоронні зони, вони чітко виділені і огороджені металевою сіткою Наявність септиків та вигрібних ям, зумовлена об’єктивними факторами, зокрема відсутністю каналізаційної мережі, та поведінка окремих людей, що без докорів сумління скидають сміття до каналів, потічків та річок, збільшують навантаження на очисні споруди, без модернізації яких ситуація з очищенням стічних вод може значно ускладнитись. До честі працівників ВУЖКГ, вони неодноразово проводили акції з очищення заплав річок від сміття…
- Щодо якості мінеральної води та умов розробки її родовищ – хотілося б мати ще більшу впевненість, адже цим цілющим багатством ми лікуємося…
- Наразі ми перевірили 12 санаторно-лікувальних закладів регіону. До прикладу, в ТОВ «Санаторій «Боржава» ( директор Світлана Бондаренко), що розробляє Кушницьке та Боржавське родовища мінеральних і прісних вод в с. Довге на Іршавщині, було виявлено 11 порушень. Серед найхарактерніших: закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами, незатвердженість запасів підземних вод в ДКЗ, непогодженість у встановленому порядку проекту зон санітарної охорони Кушницького родовища мінвод, недотримання вимог чинного законодавства на території першої зони суворого режиму…Натомість у санаторії «Сонячне Закарпаття» (головний лікар Іван Немеш) як з дозвільною документацією, так і з дотриманням вимог чинного законодавства з використання надр повний порядок…
Серед багатьох видів корисних копалин, що залягають у надрах на території області, мінерально-лікувальні ресурси посідають одне з чільних місць як за різноманітністю й унікальністю, так і за кількістю запасів. З 17 родовищ, які сьогодні експлуатуються, більшість використовується власниками вкрай нераціонально. Якщо раніше відкрите родовище експлуатувалося одним користувачем, який ніс за нього цілковиту відповідальність і регулярно проводив відповідні дослідження, то сьогодні ситуація змінилася: на одне родовище видається по три-чотири, а то й більше ліцензій. Серйозні проблеми, які маємо в плані використання та розробки родовищ мінеральних вод, здатні призвести до їхніх втрат . Цього допустити неможна…
