Дуби в селі Стужиця офіційно визначені, як найстаріші дуби України, а спеціалісти нарахували їм відповідно вік понад 1200 та 1300 років.

Два дуби, що ростуть у селі Стужиця на Великоберезнянщині, зараз вже Ужгородський район, привертають увагу не тільки закарпатців, а й туристів із багатьох інших регіонів. Дерево дуб завжди символізувало мир, силу, мужність, витривалість, довголіття, родючість та вірність, - за інформацією Ужанського національного природного парку.

Селяни вірять, якщо постояти деякий час біля дубів, можна зарядитися позитивною енергією. Обидва "зелених гіганти" є візитівкою Стужиці і місцеві дуже пишаються ними. Мають велике бажання зберегти цих велетнів для наступних поколінь.

Лісники кажуть, що за 100 років дуб додає 1 м в обхваті, а після 500-річного віку росте трохи повільніше. Таким чином, за віком стужичанські дуби поступаються тільки маслиновому (більше 2000 років) та фісташковому (1700 років) деревам, що ростуть у Нікітському ботанічному саду (АP Крим).

Один дуб старший за інший більш ніж на 100 років. Звуться вони, відповідно, Дуб Чемпіон (25 м заввишки, 9.6 м обхват стовбура) та Дідо-дуб (30 м заввишки, 9.1 м обхват стовбура). Ширина крони кожного з них сягає 20-25 метрів.

Дуб-Чемпіон

Дуб звича?йний — ботанічна памятка природи місцевого значення в Україні.

Один з найстаріших дубів України (1300 років).

У 2010 році став призером Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», посівши 3 місце в номінації «Найстаріше дерево України». Свідоцтво видано Великоберезнянській районній раді.

Туристи мають лише свої здогадки: «чемпіон», бо наздоганяє «діда». У корі цього дерева є величезне обгоріле дупло, розміром з 2 метри. Окружність стовбура — 9,6 м, діаметр — 3,0 м, висота — 25-30 м.

Біля нього облаштовані альтанки та видові майданчики, є інформаційні стенди, поруч – невеличка церква та джерело мінеральної води.

Дерево було орієнтиром для карпатських опришків, які часто влаштовували тут збори. Пережило хрещення Русі, відкриття Колумбом Америки, Переяславську Раду, дві світові війни, розпад Радянського Союзу.

1893 року біля дуба побудували дерев’яну церкву.

Дідо-дуб

Поруч росте трішки менший Дідо-дуб, який розташований у центрі села Стужиця. Його орієнтовний вік – 1100-1200 років. Про Діда-дуба існує кілька місцевих легенд. За однією з них дуб виріс з жолудя, який заніс сюди величезний вепр. За іншою – в минулі часи під дубом збиралися розбійники і ділили награбоване добро. За третьою легендою, дуб посадив давним-давно один чоловік в пам'ять про односельців, які загинули від епідемії чуми.

Виріс тисячолітній красень більш ніж на 30 метрів у висоту, а обхопити його стовбур насилу можуть шість дорослих чоловіків. Гігант не має огорожі і до нього сміливо можна підійти.

Якщо побажати комусь довголіття під покровом цього дуба, то таке бажання неодмінно збудеться

Декілька слів про історію села Стужиця.

Село засноване 1599-року під назвою Osztuzsica. У 1631 тут проживало 29 родин. У 1715 було лише 9 господарств. Працював водяний млин. З 1794 року в Стужиці започаткували лісопильню, яку обслуговували кріпаки.

Легенди стверджують, що село спочатку було розміщене у Чорному потоці і називалось Чорним. Саме в тому місці було капище (місце поклоніння божествам за часів язичництва), а пізніше постала церква. Назва села походить від архаїзму - "студений", тобто дуже холодний.

Гірські хребти над селом вкриті буково-яворовими пралісами, охорона яких започаткована в 1908 році, а у 2007 році вони були включені в список Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат»

• дерева
• парк
• дуб
• прикмети