Традиційно перед Днем Незалежності різні соціологічні групи і інститути заміряють рівень патріотизму в українському суспільстві.
Цього разу першими ще на початку тижня свої результати видала соціологічна група "Рейтинг". Є хороша новина і погана. Почнемо, мабуть, з поганої, пише Олена Яхно, ТСН.
28% українців не підтримали б зараз проголошення незалежності.
У центру Разумкова ця цифра вийшла дещо меншою - 20,7% (у 2012 р. - 17,9%). Найбільше респондентів, готових голосувати проти незалежності, було в 2002 році - 33,9%.
Також, за даними Фонду "Демократичні ініціативи ім. І. Кучеріва", 40% населення України вважає, що було б краще, якби все залишилося так, як було в СРСР до 1985 року.
Слід зазначити, що підтримка незалежності України дуже сильно залежить від регіону проживання та етнічної самоідентифікації. Різниця між українцями і росіянами вийшла досить велика, фактично в два рази. З тих, хто відносить себе до українців, за незалежність проголосували б 66%, з тих, хто відносить себе до росіян, - 32%. Про це свідчать дані соцопитування, який провели Український інститут соціальних досліджень ім. Яременко спільно з Центром "Соціальний моніторинг".
Експертів ці цифри абсолютно не здивували.
"Давайте згадаємо демографічну політику за часів УРСР, коли протягом десятиліть сюди закачували іноетнічне населення, - розмірковує в розмові з ТСН.ua аналітик, публіцист, доцент кафедри культурології Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв. - Якщо взяти, наприклад, етнічно російське населення за переписом 2001 року (8 мільйонів 700 тисяч осіб), то з них десь половина народжені в Україні, а друга половина - це приїжджі з Росії. Причому в першому поколінні. Це люди, які фізично живуть в Україні, а духовно і морально вони живуть в Росії. Вони орієнтуються на ту країну. Вони краще знають, що відбувається в якомусь місті Урюпінську, ніж у Харкові чи Донецьку".
Також, на думку Лосєва, суспільство, яке вийшло з Радянського Союзу, за визначенням здоровим бути не може.
"Наше суспільство настільки ж здорове, наскільки було здорове німецьке суспільство після 1945 року. Тільки в кінці 60-х німці остаточно розпрощалися у своїх мізках і душах зі спадщиною нацизму. Але вони при цьому дуже активно "лікувалися". А у нас, навпаки, дуже часто хвороба культивується і в інформаційному просторі, і в політиці..."
Втім, провідний український соціолог Євген Головаха не схильний так драматизувати результати досліджень. Мовляв, в опитуваннях люди не відчувають своєї відповідальності.
"Не можна порівнювати референдум і опитування. Це скоріше вираження емоційного невдоволення. Ось в цьому-то і різниця між опитуваннями і реаліями. Опитування - це думки, це емоції. Це те, що не визначає життя людини. У міру того як країна виходитиме з усіх своїх криз - політичних, економічних, духовних та інших - ця частка буде зменшуватися".
І хороша новина. 46% українців готові відстоювати цілісність країни зі зброєю в руках, свідчать результати соціологічного дослідження групи "Рейтинг".
"Це дуже високий відсоток - для того, щоб зберегти незалежність країни, достатньо і 10% громадян (це 5 мільйонів бійців). Це більш ніж достатньо", - порадів такій цифрі Ігор Лосєв.
Політолог Віктор Небоженко переконаний, що все залежить від еліти і від лідера.
"Якщо є лідер, який не займається будівництвом Межигір'я або вирощуванням особливих українських бджілок, то вистачить і невеликої кількості активних громадян, щоб захистити країну. Якщо ні, то навіть 90% відсотків, готових захищати, не врятують країну від знищення", - каже експерт.
Втім, Євген Головаха і цю цифру сприйняв зі скепсисом. Мовляв, не можна декларативні установки приймати за реальні дії.
"Думаю, всі чиновники клянуться, що вони зі зброєю підуть відстоювати цілісність країни. Це я вам гарантую. Але от коли буде реальна небезпека, то вони першими втечуть. Конформісти швидше підуть зі зброєю, ніж ті люди, які видають соціальнобажані результати", - резюмує соціолог.
