Не завдяки, а всупереч працює український бізнес

2
0

За рівнем легкості ведення бізнесу Україна у світових рейтингах на 143 місці зі 183 – позаду Росії, Азербайджану й навіть Білорусі. Про це йшлося на презентації в Ужгороді дослідження Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у співпраці з Держкомпідприємництва України «Інвестиційний клімат в Україні: яким його бачить бізнес».

За даними дослідження, лише на три процедури: перевірки, дозволи й технічне регулювання (сертифікати й стандарти) – український бізнес витратив 2008 року близько 8 млрд грн. Для порівняння: цієї суми достатньо, щоб оплатити роботу 275 тисяч працівників протягом року.
За словами Сергія Осаволюка, координатора проекту, уже зроблено деякі кроки, які бодай трохи поліпшують ситуацію. Наприкінці минулого року ухвалено закон, що спрощує три най­більш складні й витратні регуляторні процедури. По-перше, зменшено у 100 разів розмір мінімального статутного капіталу, потрібного для створення ТОВ, по-друге, скорочено термін видавання дозволів (чітко встановлено – 10 днів) й запроваджено принцип «мовчазної» згоди. За ним, дозвіл уважається виданим, якщо відповідний орган не надав заявникові у визначений термін своєї згоди чи вмотивованої відмови. По-третє, впроваджується така норма, як безстрокова дія ліцензії. Якщо до цього максимальний її термін становив 5 років, то, крім 9 ліцензій, решта 62 стали безстроковими. На жаль, закон не робить такими ті, що видані до його ухвалення. 5 ліцензій нині взагалі скасовано, хоч, за словами Сергія Осаволюка, в Україні понад 70 видів ліцензування, у Європі – тільки 30. За різними оцінками, в нашій державі існує близько 200 дозволів, але точної цифри не знає ніхто.

Майже всі підприємства в Україні раз на рік перевіряються, у Старому світі цей показник становить 5–12 %. Система технічного регулювання залишається додатковим регуляторним тягарем для бізнесу. У середньому стандарти й технічні умови були обов’язковими для виробництва продукції 41 % всіх підприємств, а в промисловому секторі – для 67 % фірм. 2008 року підготовка й реєстрація підприємством усіх технічних умов коштували усереднено 15600 грн і тривали 88 календарних днів. Держспоживстандарт в Україні відніс 90 % підприємств до найвищої категорію ризику й перевіряє всіх щонайменше раз на рік. У Росії, до прикладу, такий контроль провадять раз на 3 роки. Причому з 16 тисяч стандартів дві третини затверджені ще в СРСР. Наприклад, кришка до унітазу, якщо його виробляють в Україні, за нормативами повинна бути з березової фанери або пластмаси, стандарти якої затверджено у 70-х роках. «Держава в нас регулює довжину коренів саджанців, кількість плечиків у готелях», – навів приклади Сергій Осаволюк.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також