Ведмежий рай на межі виживання. Єдиний в Україні центр реабілітації для клишоногих на Закарпатті залишився майже без державного фінансування.

Запасів їжі для хижаків вистачить ненадовго, а ось брати нових тварин та облаштовувати територію парку - на це грошей вже немає. Який вихід із ситуації і що загрожує ведмедям, які й так натерпілися від людей?

Євген Соломін, кореспондент:

- Всього на території реабілітаційного центру перебуває 18 ведмедів, і прибули вони сюди з різних регіонів України. Ось це - Потап. Прибув він сюди з Луганська. І є першим переселенцем зі Сходу на Захід.

У Луганську з Потапа знущалися його колишні власники - тримали в тісному нашийнику та тренували на ньому мисливських собак. Клишоногий переїхав на Закарпаття три роки тому. Пройшов тут курс реабілітації.

Олена, туристка з Одеси:

- Первый раз, честно говоря, видим таких ухоженых медведей, потому что в зоопарке, честно говоря, оставляют желать лучшего. Очень хорошая идея такого живого уголка природы.

У розпорядженні тварин - 12 гектарів лісу.

Євген Соломін, кореспондент:

- Перш, ніж потрапити на територію парку, ведмедів розміщують отут, на території карантинного комплексу. Нині тут є двоє ведмедів. Це 14-річний Беня - він приїхав з Вінниці, та 33-річна Іра, вона приїхала з Хмельницького.

Ще 5 дорослих вихованців та двоє ведмежат - поряд і роблять свої справи. Малі - бавляться, інші - точать зуби. У карантинному блоці клишоногих лікують, щоб потім випустити в парк. Хазяйнує тут Іван. Називає себе охоронцем бурих ведмедів.

Іван Мокрянин, працівник Закарпатського реабілітаційного центру бурих ведмедів:

- Їдять всьо. Не люблять вареників з картоплею і бананів. Їдять всьо - картоплю, моркву, рибу, муку, хліб синевірський, ноги буша, якщо є. Одним словом, тещіна вечеря чи обід. А зараз буду моркву давати на десерт.

Самці в день з'їдають до 18 кілограмів продуктів, ведмежата - по півтора. Найменше їдять самки. Їх тут називають дуже ласкаво.

- Бубка - Бубочка, Машенька, Розочка - от такі ласкательні синоніми вживаємо.

Бюджетних коштів на харчування тварин не вистачає. Особливо тяжко наприкінці року - коли старі запаси закінчуються, а нових ще немає. Тоді про допомогу просять доброчинців. 5 років том, коли відкривали центр, чиновники з Міністерства екології обіцяли піклуватися про заклад і його вихованців. Проте жодного разу так і не дали в повній мірі обіцяного. Саме через брак коштів центр зупинив усі будівництва, є проблеми з постачанням обладнання, харчів і ліків.

Ярослав Бундзяк, керівник Закарпатського реабілітаційного центру бурих ведмедів:

- Треба збільшувати, багато ведмедів є на Україні в поганих умовах, но Центр не є повністю добудованим, лише на 50 відсотків, немає багато чого ще, там техніки, медикаментів, інвентар.

Працівники реабілітаційного центру не знають, як зимуватимуть. Де брати гроші на харчі? Кажуть, було б легше, якби клишоногі вляглися спати в барлоги, як роблять це в дикій природі. Утім, більшість хижаків цей процес саботують.

• ведмеді
• їжа
• Закарпаття
• голод