Військовий з Ужгорода Шандор Кіш, який загинув у перший день повномасштабного вторгнення Росії, в 2014 році перебував у складі екіпажу "Черкаси", корабля, який до останнього тримав оборону.
Як розповідає "Суспільне Ужгород", закарпатець Шандор Кіш загинув у перші години повномасштабного вторгнення Росії, 24 лютого близько 6-ї години ранку.
"З 23-го на 24 лютого ми взагалі не спали. Ми з чоловіком майже усю ніч переписувалися до самого ранку. Чоловік подзвонив мені о 5-й ранку, я прокинулась. І він подзвонив мені й сказав: "Збирайся і їдь до батьків". Я його чекала, ми з ним списалися, що я вже у батьків. Ввечері мені подзвонив наш друг і сказав, що він загинув. Я це й так розуміла, бо він дуже довго не виходив на зв'язок. Він би не залишив мене без зв'язку так довго", — розповіла дружина військового Марія Оксютенко.
Марія познайомилася із Шандором у 2013 році в Криму, куди переїхала з родиною з Києва. Закарпатець вже тоді служив на півострові в ЗСУ.
"Його Шандор звуть, я такого імені не чула ніколи. Він паспорт дістає і каже: "Дивись". Ми жартували і я ще тиждень не могла запам’ятати, як його звати", — розповідає Марія.
2014 рік. Після анексії Криму Шандор і Марія переїхали до Очакова. Перед цим вони одружилися в місті Ужгород.
"Чоловік, як військовослужбовець, хотів поїхати до моря, побачити його. Його там нічого не тримало, окрім мене. Він мене взяв з собою і повіз, і мою собаку. Спочатку ми три місяці жили в санаторії як переселенці. Мені дуже важко було, я дуже хотіла жити в Криму. Мені там все дуже подобалось. Ми планували після пенсії туди поїхати", — каже Марія Оксютенко.
Шандор Кіш був у епіцентрі подій під час анексії Росією Севастополя. На той час він проходив службу на морському тральщику "Чернігів" та в складі екіпажу "Черкас" — корабля, який намагався стояти до останнього і, навіть після захоплення росіянами, залишився із прапором України.
Згодом, у кінофільмі про події тих часів під назвою "Черкаси" Шандор Кіш виконав епізодичну роль.
"Вони з гарнізоном обговорювали, що вони хочуть знімати цей фільм про події в Криму. Їх три людини було. Вони там залишилися, коли вже всі кораблі інші здалися. "Якщо ти мене підтримаєш, то ми підемо до кінця". Вони втрьох пішли на "Черкаси" і залишалися до останнього. Казав, що було страшно. Вони ж там стріляли насправді в Криму. І вибухи, і вертольоти, й танки по берегу їздили. Страшно було. Та і хлопці билися, але ніхто не помер, слава богу. Вони з хлопцями сиділи там ще тиждень десь, на кораблі. Їм підвозили човнами їжу, воду", — пригадує Марія.
У військового залишилися двоє маленьких синів. Про смерть батька Марія розповіла дітям через рік.
"Я замовчала цю інформацію, тому що вони ще дуже маленькі. І, я вважаю, що їм не потрібно було це знати. Вони його чекали, вони його згадували майже щодня, з посмішкою з радістю, коли тато повернеться. Ми планували якісь події, але після того, як закінчиться війна. Війна не закінчується, все продовжується. Вони трошки підросли, ці події додали їм віку. Ми сходили, діти побачили. Молодший взагалі сказав, що цього не може бути. Старший дуже засмутився. Я рада, що я їм зараз сказала. Тягар з душі впав. І їм спокійніше. Вони вже не будуть його чекати. Будуть знати, що він тут, і зможуть починати жити далі", — розповіла Марія.
Нагадаємо, президент Володимир Зеленський нагородив закарпатця Шандора Кіша орденом "За мужність" посмертно за особисту мужність під час виконання бойових завдань, самовідданні дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
