Маніпуляція стала однією з основних рис президентської кампанії в Україні. Кандидати у Президенти, очевидно за порадою своїх консультантів із піар-технологій, активно застосовують усі доступні засоби програмування думок і прагнень людей, їхніх настроїв і навіть психічного стану з метою забезпечити їх відповідну поведінку, а саме – голосування у потрібній графі бюлетеню.
Щоб не заплутатися у тенетах, вправно розставлених маніпуляторами, виборцю слід добре зорієнтувати себе на свідому оцінку кандидатів. Кілька порад щодо цього надала викладач кафедри політології УжНУ, соціолог, психолог Маріанна Колодій.
«Керуватися при виборі президента слід кількома ознаками чи факторами: і положеннями програми кандидата, і досвідом роботи, тим, що він декларує і що з цього реально виконати, адже обіцянки повинні відповідати конкретним повноваженням президента, — каже Маріанна Колодій. — Інколи ми є свідками того, що кандидат обіцяє здійснити чимало перетворень, яких проте формально виконати просто не зможе, оскільки як президент не матиме відповідних повноважень. Президент не всесильний, його повноваження обмежені і чітко прописані законом».
Фахівець радить зважати на ті пріоритети, які, на думку виборців, повинні бути властиві президенту – і особистісні характеристики, і професійні. «Варто пам‘ятати, що президент — це один із багатьох видів професійної діяльності, а не престолонаслідування чи вибір найкращого, найуспішнішого. Його слід обирати так, ніби ви є роботодавцем і наймаєте собі працівника. І, відповідно, зважати на те, які якості ви хотіли б бачити у своєму працівникові: фаховість, порядність, чесність тощо. Тобто усі ті якості, на які зважає роботодавець при прийомі на роботу», — зауважила соціолог.
Колодій також наголошує, що варто меншою мірою зважати на інформацію з політичної реклами, оскільки це один з видів популяризації кандидата, він сам за неї платить і, звичайно, не буде показувати тут свої найгірші якості, а демонструватиме і приписуватиме собі найкраще. Те, що часто навіть не відповідає дійсності. Соціолог радить: «Зважайте, що ЗМІ є носіями інформації, але вони не є тими, хто повинен робити вибір і визначає вибір особисто вас. Не обов’язково, той кандидат, про якого засмоби масової інформації «скажуть», що він найкращий, є таким в реальності. ЗМІ здатні зробити кандидата популярним, проте не можуть відповідати за його фаховість чи особистісні якості, — наголошує Колодій. — Основне, слід пам’ятати, що вибір повинен бути зваженим і розсудливим, здійсненим так, щоб потім кандидат ніс відповідальність за те, що не виконав з обіцяного під час виборчої кампанії. Виборець повинен пам‘ятати, за що саме обрав президента, щоб мати змогу притягнути його до політичної відповідальності, а кандидат повинен розуміти, що відповідає за всі свої обіцянки. Це буде можливим, якщо люди їх чітко фіксуватимуть, а не голосуватимуть «на емоціях». Тоді кандидат розумітиме, що відповідає за свої обіцянки перед конкретним електоратом, конкретними жінками та чоловіками».
