Рану змащують гусячим жиром
ОленаДем’ян, 55 років,із села Нижня Апша Тячівського району Закарпаття лікує травами хвороби серця, печінки, нирок, нервової системи. Допомагає загоїти післяопераційні шрами й опіки, зупинити кровотечу. Лікує переважно чаями і мазями.
Нижня Апша розташована за 2 км від українсько-румунського кордону. 99% тамтешніх жителів — румуни. Лікуватися сюди приїздять із Тячівського, Хустського, Рахівського районів.
Олена Дем’ян заносить до хати оберемок висушених трав.
— Розпізнавати трави й лікувати ними мене навчила бабуся Марія 20 років тому, — каже жінка ламаною російською. — Мама теж уміла лікувати, вправляла шлуночки немовлятам, але здебільшого приймала пологи, бо раніше не всі в лікарнях народжували.
Олена Дем’ян усе життя працювала в колгоспі, на полі, а вдома вечорами вивчала медичну літературу й методику збирання трав.
— Із 15 травня й до серпня збираю і сушу трави, — каже. — Потрібно назбирати стільки, щоб на рік вистачило. Тисячолисник, ромашка, звіробій, безсмертник, календула, чистотіл, кропива — це ті трави, які найчастіше використовую.
Жінка промиває рослини, сушить у темному місці, бо на сонці трава втрачає сік. Зберігає в комірчині.
— Нерви лікую тереном, із сушених ягідок заварюю чай, — пояснює. — Серцеві хвороби чи кровотечу добре лікувати календулою. А от на нирки найкраще рильця кукурудзи — це молоде волоссячко, яке пробивається зі стручка. Заварюю чай і раджу пити хворим.
До хати заходить односельчанка 15-річна Діана Дем’ян. Два тижні тому дівчина обпеклася гарячим свинячим жиром.
— Рану заліковую приготовленою власноруч маззю, — каже жінка, готуючи мазь. — На водяному пару розтоплюю вершкове масло, воск, обліпиху.
Кровотечу гамує настоянкою з калгану
Промиває дівчині обпечену руку перекисом водню й накладає компрес із трав’яної мазі. Перебинтовує рану.
— Опіки також можна промивати марганцівкою, мазати гусячим жиром, — каже. — Головне — правильно залікувати, інакше зостанеться шрам.
Кровотечу Олена Дем’ян лікує корінням калгану.
— Траву мені привозять із Санкт-Петербурга. Настойку калгану на спирту хворій людині потрібно пити щодня, — пояснює.
Рецепти чаїв, трав’яних настоянок Олена Дмитрівна розказує хворим, щоб вони лікувалися вдома.
Травниця хотіла навчати фітотерапії своїх дітей, але ті відмовилися.
— Кажуть, не можуть терпіти вигляду ран, — розповідає. — Тому навчаю збирати трави 13-річного онука Михайлика.
