Він мріяв і кохав, страждав і боровся. І писав, писав...

5 березня  Федору Зубаничу – талановитому журналісту-нарисовцю, досліднику людських сердець і доль, здібному й шанованому в Україні і на батьківщині письменнику, славному земляку із Дубок – околиці Великого Березного, виповнилося б шістдесят три. Аж не віриться, що ось уже шість років його немає серед нас...

Та зосталося його нетлінне – книжки. Чесні, справедливі, серцем і душею писані. Про нашого сучасника, скромного трударя. І неординарну особистість.

Його покликанням була дорога. Нею він ступав у незвідане, вперто йшов до людей і подій. А вертався, аби по- своєму любо й талановито розповісти про це нам.

Його книги  нарисів і повістей – справжні скарби читальних залів, бібліотек.

«Едельвейси Європи», « Довбушеві гори», «Полонина», « Діалоги серед літа», « Беркут – птах гірський», « Довколосвітня мандрівка у пошуках України»...

А скільки їх, не видрукованих, зосталося на аркушах. Та віриться: вони ще побачать світ. Неодмінно...

• Федор Зубанич
• Великоберезнянщина