Кожних 6 із 10 навмисних убивств скоюються на Закарпатті на грунті родинно-побутового пияцтва
Один із колишніх начальників закарпатської міліції, із "варягів", зауважив свого часу в інтервю, що наш край вигідно вирізняється від Сходу України у плані криміногенної ситуації передовсім тим, що закарпатці – люди віруючі, а тому й законослухняні. Справді, у нас давно вже немає серйозних бандитських розборок, криваві злочини скоюються здебільшого зальотними гастролерами. Чого не скажеш про жахливі побутові вбивства на грунті пияцтва, якими рясніють міліцейські зведення. Схоже, той генерал схопився б нині за голову, побачивши, як здеградували останніми роками через масове безробіття, заробітчанство та, як наслідок, суцільне пияцтво, спокійні колись закарпатці...
"КОМАТОЗНІ" СЕЛА
Саме такий термін вживають закарпатські міліціонери стосовно деяких населених пунктів краю. Від слова "кома"... Є у нас цілі села, особливо забута Богом гірська глибинка, де спиваються майже всі мешканці, аж до підлітків! Звісно, усіх під один гребінець не причешеш, проте й одна паршива вівця, як відомо, здатна зіпсувати все стадо.
А де горілка – там доброго мало, особливо коли йдеться за селян, здеградованих від суцільного безгрошів’я та пиятики. Вихід із такого життєвого тупика часто буває лише один: або могила, або тюрма! Третього, як мовиться, не дано...
Зрештою, суха кримінальна статистика краща за моралізування. За словами головного закарпатського міліціонера генерала Юрія Рахівського, 60 відсотків навмисних убивств, скоєних цьогоріч у краї, мають сімейно-побутове підгрунтя: пяний син піднімає руку на неньку, батько хапається за ножа, брат іде з сокирою на брата... Така сама ситуація і з тяжкими тілесними ушкодженнями, котрі відрізняються від навмисних убивств лише тим, що потерпілий помирає не відразу на місці скоєння злочину, а через деякий час. Навмисних убивств маємо за 8 місяців 24, ТТУ зі смертельними наслідками–16. І більшість трагедій спричинені клятою паленкою. Ось – кілька свіжих прикладів.
Трагедія перша. Село Нанково, Хустський район. Пізно ввечері у місцевому барі гостилися 22-річний Роман та на рік молодший Коля. Як то часто буває, між пяними виникла суперечка, далі бійка. На вулиці Коля вдарив Рому, той упав, ударився головою об асфальт. Барменка відлила знепритомнілого хлопця водою, той, полежавши трохи, устав і поплентався додому. А через 3 дні помер в реанімації лікарні від закритої черепно-мозкової травми та набряку мозку...
3 дні опісля. Село Дубриничі, Перечинський район. У гості до 59-річного Михайла та його співмешканки Тетяни завітав 55-річний Василь із цімборкою. Випили, закурилися... Відтак пяний газда почав до всіх "домахуватися". Та спершу якось обійшлося – усі полягали спати, хто де. Зранку гість Вася виявив на підлозі бездиханне тіло газдині Тетяни, а поруч на ліжкові мирно хропів газда...
Переляканий Василь побіг у сільраду, звідти зателефонували в міліцію. Під час бесіди з правоохоронцями Михайло зізнався, що під час п’яної сварки й відлупцював вночі свою "кохану". Та так, що жінка від отриманих травм і душу Богу віддала...
БАТЬКО – НА СИНА, БРАТ – НА БРАТА!
Трагедія друга. Свалява. Ввечері 28 серпня до тамтешнього райвідділу зателефонували з місцевої районної лікарні. Медики повідомили, що до них доставлено з проникаючим ножевим пораненням черевної порожнини та різаною раною плеча нетверезого чоловіка. Потерпілим виявився 37-річний мешканець села Солочин Ярослав. Як зясували працівники міліції, ножа на Ярослава підняв його ж батько, 64-річний Іван. Причина скоєння злочину все та ж – горілка...
Трагедія третя. Рахів, урочище Красне Поле. Один із мешканців цього хутора, ідучи зранку звивистою гірською стежиною у своїх справах, раптом запримітив на подвірї лежачого на землі сусіда. "Мабуть, знову Микола набрався звечора", – подумав чоловік, знаючи нездорову пристрасть 30-річного Миколи до спиртного. Та коли підійшов ближче до розпростертого на землі тіла, то виявив на голові Миколи криваву рану!
Після отримання повідомлення про скоєний у Красному Полі злочин, на місце пригоди виїхала оперативно-слідча група. Експертиза констатувала, що потерпілому наносили удари і по голові, і по тілу. Неподалік міліціонери виявили й знаряддя вбивства – закривавлений деревяний кілок. А в хаті все вказувало на недавнє застілля...
Особа вбитого виявилася добре знайомою рахівським оперативникам. Микола за свій молодий ще вік має вже кілька тюремних ходок. Після останньої відсидки, повернувшися додому, перебивався випадковими підзаробітками: комусь траву скосить, комусь дров натягає з лісу. Зароблені копійки пропивав.
Після проведених оперативно-слідчих дій та співставлення зібраної інформації, міліціонери дійшли висновку, що убивство Миколи – справа рук його рідного брата. Під час бесіди з правоохоронцями 23-річний Василь розповів, як усе було. Будучи напідпитку, старший брат частенько піднімав на меншого кулака, учив "пацана" життю. Того фатального вечора, коли Василь повернувся додому, Микола теж гостився, наливши для компанії й мамі (остання, до слова, теж любила "причаститися"). Побачивши меншого брата, старший почав його, як завжди, "виховувати". Однак кулаків Миколі видалося замало – раптом схопив до рук ножа зі стола!
Бачачи, що буде біда, менший кинувся тікати з хати, вибіг на вулицю–Микола за ним. Коли вже доганяв на подвірї, Василь схопив із землі палицю, якою вибив із рук брата ножа. Далі в запалі боротьби почав лупити й Миколу, вимітаючи на ньому злість за всі накопичені за попередні роки стусани та синці...
Після екзекуції менший брат утік до лісу, а старший до ранку помер від отриманих травм. Не витерпівши докорів сумління, наступного дня Василь сам прийшов у міліцію здаватися. Розкаюється в гріхові братовбивства, але того, що сталося, уже не повернеш.
ЖІНКУ ВБИВАЛИ НА ОЧАХ У ПЕРЕЛЯКАНИХ ДІТОК
Ще одна "п’яна" трагедія, про яку ми писали у минулому номері, трапилася нещодавно у Лопухові на Тячівщині. Троє цімборок, 50-річна Марія, 29-річна Мар’яна та 22-річна Вікторія, почали гоститися у хаті Маряни ще звечора. Гостину мами й тьоть спостерігали троє Мар’яниних діточок (чоловік на заробітках у Москві).
За якусь годину жінки спорожнили по пляшці горілки на кожну! Причому без закуски, запиваючи паленку кавою. Але й цього їм виявилося замало, тому господиня поставила на стіл ще чекушку. Спорожнили й ту! І тут найстарша проговорилася, що має вдома ще півлітрівку паленки. "То біжи принеси!" – наказали молодші.
Однак Марія не те що не захотіла йти, а просто не могла, така була пяна... Та цімборки вирішили по-своєму: мовляв, зажала Марька пляшку! Розлючені недавні "собутильниці" почали виштовхувати старшу жінку з хати, а на вулиці взялися лупцювати! Не тямлячись з пяної люті, Мар’яна схопила до рук масивного березового віника, держаком якого почала гамселити Марію по голові. Та так, що з голови нещасної полетіли шматки закривавленого волосся! Коли жертва знепритомніла, молодиці потягнули тіло на тупикову вулицю й кинули на землю. І пішли собі...
Було то близько 23-ї години. А о 4-їй ранку побиту Марію виявив під своїм плотом сусід, який вийшов у справах на вулицю. Нещасна ще дихала, але коли викликана "швидка" доставила її в реанімацію, та померла від отриманих ушкоджень (медики зафіксували переломи ребер, забої мозку тощо).
Порушено кримінальну справу. Одна із ймовірних убивць зізналася у скоєному, написавши явку з повинною, інша, навпаки, все заперечує: мовляв, ми пиячили, було таке, проте ніхто Марії й пальцем не чіпав, від нас вона пішла жива-здорова...
За побиття людини, котре призвело до смерті, тепер необхідно відповідати. Проте кого садити в тюрму: мати трьох діточок, нехай і безпутню? А як же діти? Найстрашніше ж у цій історії те, що жорстоке побиття жінки спостерігали перелякані діти Мар’яни. Психологічна травма залишиться у них на все життя. І все – клята паленка! Скільки ще життів та понівечених долей забере "зелений змій"?!
Василь ЛЕНДЄЛ
"Старий Замок "Паланок"
