Минулого тижня Микола Ващенко, поновлений судом після 5-річної перерви на посаді головного державного санітарного лікаря м. Ужгорода, підняв у ЗМІ ажіотаж навколо бактеріологічної лабораторії, розташованої на вул. Боженка, 4: мовляв, приміщення продали, а навзамін нічого не пропонують, рятуйте…
У вівторок екс-керівник ужгородської СЕС Василь Петричко (котрого фактично незаконно звільнили з роботи, щоб забезпечити місце М. Ващенкові) у прес-центрі розповів журналістам і про реальний стан справ із лабораторією, і про цікаві моменти кадрових ротацій у нашій санепідемстанції.
Для початку Василь Ілліч заспокоїв: “Бактеріологічна лабораторія працює і працюватиме там, де вона зараз знаходиться, доки не облаштують нові приміщення на вул. Грибоєдова”. Їх, до речі, міській СЕС виділили ще 2 роки тому. А нинішні 130 квадратних метрів, віддані під лабораторію в 1927-му Товариством Червоного Хреста Австро-Угорщини, давно не задовольняють зрослі потреби й не відповідають чинним санітарно-гігієнічним нормам. Оперативні відділи санепідемстанції успішно освоїлися на новому місці на “БАМі”, там проведено чудовий ремонт, зроблено санпропускник, і черговим логічним етапом мало бути переселення всіх допоміжних об’єктів у той же район. Причому там передбачено цілих 650 м2 під лабораторії, і не тільки бактеріологічну, а й вірусологічну, яка теж дуже потрібна місту. Себто відведено у 5 разів більшу площу, ніж у центрі. Ще будучи на посаді головного санітарного лікаря, Василь Петричко потурбувався про виготовлення проекту реконструкції (загальний кошторис становить 1 млн. 800 тис. грн.), який пройшов відповідну експертизу, проведено конкурс і є будівельна організація, котра втілюватиме плани в життя. Проблема тільки в тому, що Ужгород ще не має бюджету, а значить, гроші на ці роботи наразі виділити неможливо. Та, сподівається Василь Ілліч, попри конфлікт, затіяний Ващенком, до кінця цього року лабораторія матиме іншу прописку й сучасне оснащення. “Чи продано приміщення на Боженка? Так, через аукціон. Чи погодив я це свого часу? Так. Але тільки за умови надання нових сучасних приміщень. Цю частину домовленості якраз замовчують, комусь просто вигідно виривати з контексту мої слова”, - підсумував Василь Петричко.
Принагідно виступаючий наголосив, що за більш ніж 20-тирічний період свого керівництва СЕС Микола Ващенко так і не виробив жодного документа для оформлення будівель санстанції - ні на Київській набережній, ні на Боженка, хоч за часів Союзу, а особливо в період його розпаду, це можна було зробити легко. Сам Василь Петричко, ставши головним державним санітарним лікарем міста і не знайшовши в архівах необхідних паперів, неодноразово звертався до профільного міністерства, профспілок, та, як кажуть, поїзд уже пішов. Тож запропонований міськрадою варіант переселення СЕС у нові приміщення (там наші санепідеміологи мають зараз чи не найкращі в Україні умови, порівняно з колегами з інших міст) - з офіційним договором оренди - був добрим виходом із ситуації. І ремонт площ під лабораторії, до слова, можна зробити якраз за рахунок коштів від продажу старого приміщення - на Держбюджет сподіватися марно.
Напевно, читачам цікаво дізнатися й про особливості кадрових змін у міській СЕС. Минулого тижня Микола Ващенко повідомив, що Василя Петричка звільнено за прогул, а зараз останній сам розповів, як це сталося. Виявляється, після лікарняного він повернувся на роботу (адже поновлення через суд попереднього очільника не означає автоматичне звільнення чинного, і де-юре Ужгород мав двох головних санітарних лікарів одночасно), однак потрапити до кабінету не зміг - новий господар змінив замок, ключ не підходив. Тоді пішов до свого безпосереднього начальства - в обласну СЕС. Віра Чиж була у відрядженні, виконуючий обов’язки головного санітарного лікаря області - хворий, заступник порекомендував прийти завтра. А наступного дня Василь Петричко дізнався, що… звільнений за прогул. Добре, каже, хоч напередодні залишив в облсанепідемстанції заяву з проханням забезпечити йому робоче місце - це підтверджує його намагання приступити до виконання професійних обов’язків. Утім, навіть якщо не брати до уваги надуманості причини звільнення, порушень при цьому все одно допустили немало - кадрові зміни в компетенції головного державного санітарного лікаря України, а не області, необхідне погодження з профкомом, якого не було, тощо. Та й плутанина з датами підозріла: наказ датований 16 березня 2010 р., а звільнили -16 лютого.
Щодо поновлення на посаді Ващенка, то юридично воно далеко не бездоганне. Протягом останніх 5 років він програв кілька судів, безуспішно намагаючись повернутися в крісло, а домігся свого завдяки мировій угоді, укладеній між ним і керівником обласної СЕС, хоча, як уже говорилося, насправді це мало б бути у компетенції столичного начальства. Мирову затвердив міськрайонний суд, що й стало запорукою поновлення на роботі Ващенка. Проте Закарпатський обласний апеляційний суд угоду скасував як незаконну, тож, фактично, наразі він є нелегітимним головним санітарним лікарем міста. Оскільки керівництво обласної СЕС не поспішає виконувати рішення апеляційного суду, Василь Петричко змушений був звернутися до прокуратури, щоб там дали правову оцінку ситуації. А відтак гучні заяви Миколи Ващенка стосовно лабораторії - швидше, боротьба за крісло і спосіб попіаритися, аніж озвучення реальної проблеми.
