Над цією ідеєю, яка вдало реалізована у невеличкому моравському містечку Летовіце у Чехії, міркують в агро-садибі «Кельтський двір».
Чехи відновили житлові та господарські споруди, залізоробні горни і печі, загони для худоби. Тут для туристів виготовлять оригінальні вироби-сувеніри за кельтськими технологіями, випікають кельські коржики, а бажаючі завжди можуть постріляти з лука чи повправлятися у «бойових» поєдинках. Щороку до моравського містечка заради кельтських хиж приїздить десятки тисяч туристів.
Власне, щось подібне могло бути і на околиці Мукачева на схилах гір Галіш і Ловачка, де свого часу було розкопано понад двадцять хижин кельтів, господарські ями, залізоплавильні печі. А ще з цього поселення відкривається чудовий вид на Мукачево та його околиці. А оскільки Ужгород вже має скансен народноі архітектури та побуту, то кельтський скансен у Мукачеві був би ще однією візитівкою краю.
Та, схоже, не судилося, бо у 80-их роках минулого століття велику частину археологічної пам’ятки національного значення віддано під дачне будівництво. Рештки ж території оппідума і сьогодні продовжують роздавати під незрозумілі цільові призначення. Таким чином Мукачево, а відтак і Закарпаття, фактично втратило шанс мати своє Летовіце чи Шварцбальд.
Хоча завдяки ентузіастам автентичні кельтські хижки можуть все ж з’явитися під Ловачкою.
