Підполковник Оксана Данько: «Міліцейська робота дисциплінує і вдома»

49
0

Вибір професії зазвичай залежить від складу характеру. Саме тому чимало жінок, які відзначаються неабиякою цілеспрямованістю, силою волі та зібраністю, останнім часом надають перевагу т.зв. «чоловічим» професіям. Хоча з цього приводу самі жінки зауважують: немає таких галузей, де б не впоралася представниця прекрасної статі. Ось і наша сьогоднішня гостя -- старший слідчий слідчого управління УМВС України в Закарпатській області підполковник міліції Оксана Данько свого часу також виріши

-- Пані Оксано, чому саме таким був ваш вибір?

-- Я, можна сказати,  із династії юристів. Моя мати юрист, батько був слідчим, багато родичів працювали і досі працюють в юриспруденції. Тому ще з дитинства  у мене сформувалося  майже повне уявлення про цю роботу, тож, коли виникло питання, куди піти вчитися,  без вагань вирішила – стану також юристом.  Хоча колись навіть і припустити не могла, що працюватиму на Закарпатті, адже родом я з Черкаської області з міста Канів.

-- Колектив, в якому ви працюєте, значною мірою чоловічий. Як вдається находити спільну мову?

--  Гадаю, нам, жінкам, до снаги  виконати навіть непосильне,  на перший погляд,  завдання. Але  не без  підтримки з боку сильної статі. Чоловіки у моєму колективі  допомагають, на них завжди можна розраховувати  у найскладніших робочих ситуаціях.  Раніше  жінок у слідстві було небагато, тому, можливо,  цей факт викликав у багатьох певні скептичні зауваження. А тепер відсоток жінок-слідчих досить великий, тож ніхто вже не іронізує з цього приводу. Якщо колись я відчувала, що  мене не дуже сприймають серйозно, то тепер таких відчуттів немає і працювати  стало легше.

-- Чи впливає ваша робота на формування характеру, стосунки з рідними?

--  Звісно, робота слідчого, як і міліціонера загалом,  не може  не позначитися на нашому характері. По-перше, вона  змушує бути зібраним і організованим у житті, допомагає  вирішувати різні проблеми, виховує силу волі. Взагалі-то  бути міліціонером означає працювати з людьми. В основному мені доводиться спілкуватися або з потерпілими, або із зловмисниками. І до тих, і до інших необхідно знайти свій підхід. Тож без людяності, примітивних знань психології тут не обійтися. Деякі набуті знання і досвід нерідко використовую  вдома у спілкуванні з рідними. Повірте, допомагає.

-- Чи бували у вашому житті моменти, коли  хотілося все кинути?

--  Якихось особливих кризових ситуацій не було, але конфліктів вистачало.  У нашій роботі завжди  відбувається боротьба кількох інтересів. І тут головне не помилитися, потрібно знайти об’єктивне рішення, аби  нікого не образити.  Чесно кажучи, наразі мені ще ніколи не доводилося пошкодувати, що вибрала саме професію слідчого і прийшла працювати у міліцію.  Наше відділення займається розслідуванням тяжких і особливо тяжких злочинів.  Ми стикаємося зі смертельними  випадками, втратою  людьми здоров’я тощо.  І коли,  нібито виконуючи просто свою роботу, допомагаю громадянам вирішити певні проблеми,   то, звичайно, приходить розуміння, що професію вибрала правильно. Хоча не завжди є усвідомлення повної задоволеності.

-- Як зазвичай відпочиваєте від трудових буднів?

--  Мабуть, не скажу нічого нового. Як і більшість жінок, знаходжу розраду і відпочинок у колі сім’ї. Спілкування з дітьми, чоловіком, а також рідними приносить неабияке задоволення. Вважаю, що домашні питання  -- це не проблеми, а приємні клопоти. Коли маю час, читаю  гарну книгу, дивлюся телевізор  або  «гуляю» в Інтернеті. Окрім цього, як це не дивно,  полюбляю поратися по господарству, готувати різні нові страви.

-- Зрозуміло,  що професія слідчого забирає у вас багато часу. Хто допомагає  виконувати домашню роботу, коли мама зайнята?

--  Мій чоловік --   також  працівник міліції. Його робота теж не менш складна та відповідальна, як і моя. Тому  нам доводиться мінятися. Десь частину домашніх обов’язків виконую я, іншу частину він. Ми один одного підтримуємо. Діти, а маємо двох хлопчиків, ще надто маленькі, аби допомагати, тож даємо собі раду самі. 

Незабаром – жіноче свято 8 Березня. Знаю, що мої хлопці, як і кожного року, вітатимуть мене.  У свою чергу сердечно здоровлю усіх жінок – співробітників органів внутрішніх справ з цим гарним  Днем  весни.  Хочу побажати  усім  жіночого щастя, думаю кожна жінка розуміє його по-своєму, а також здоров’я їм та їхнім рідним,  спокою та затишку в родинах.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також