Святослав Бабіля, координатор моніторингової кампанії Громадянської мережі ОПОРА та Карпатського Агентства Прав Людини «ВЕСТЕД» в Закарпатській області розповів, що на усіх 19 пунктах тестування в Ужгороді, Мукачеві, Хусті і Виноградові працювали громадські спостерігачі (20 осіб). Загалом в Україні було задіяно 1908 спостерігачів ОПОРИ на 954 пунктах тестування.
Моніторили сам процес підготовки та організації ЗНО, роботу пунктів у день оцінювання, написання та розгляд апеляційних заяв.
«Цьогорічна кампанія зовнішнього оцінювання знань пройшла більш організовано і порушень регламенту, які могли вплинути на об’єктивність оцінювання, виявлення не було», — сказав доповідач. Щодо самого ходу тестування не надійшло жодної апеляційної скарги. За словами С. Бабілі, персонал пунктів тестування ефективно використали досвід попередніх років, натомість проблеми, які виникали, найчастіше спричинювали самі абітурієнти. Серед виявлених порушень — запізнення (зафіксовано на 11,5 % пунктів), намагання використати допоміжні засоби – шпаргалки, мобільні телефони тощо (у 4 % пунктів, на Закарпатті – по 2 випадки в Ужгороді і Хусті та 1 випадок у Виноградові), спроба скласти за іншого учасника (в Україні 14 випадків, на Закарпатті — жодного). Ще одне порушення – спроба винесення тестового зошиту за межі пункту тестування. В області було таких випадки, проте, як виявилося, через неуважність, без злого умислу.
Водночас, як зауважив Святослав Бабіля, ЗНО виявило ряд системних проблем. Зокрема, значний показник неявки абітурієнтів на тестування, що призвело до втрати бюджетних коштів у розмірі 13,3 млн. грн. (витрати на друк тестових завдань для тих, хто не з’явився на тестування, оскільки собівартість одного комплекту становить 65 грн.) Тому на майбутнє пропонується запровадити стягнення відшкодування з тих осіб, які виявили бажання взяти участь в ЗНО, а потім його проігнорували. Закарпатці, до слова, виявилися найбільш дисциплінованими щодо явки. Найвищий відсоток учасників зафіксовано на тестуванні з іноземної мови (майже 90 %), найнижчий — на хімії (79,9 %). Серед причин неявки — зміна правил вступу під час навчального року (дозволено подавати сертифікати минулих років, вступати без сертифікатів окремим категоріям абітурієнтів тощо). На Закарпатті причиною неявки в окремих селах також стало підтоплення. У такому разі абітурієнти мали змогу взяти участь у додатковій спеціально організованій сесії ЗНО.
«Різні правила вступу для різних категорій абітурієнтів порушують рівність прав на вступ до вузів. Це проблема, яку українській владі ще слід буде вирішити», — каже Святослав Бабіля. Зокрема, серед рекомендацій, складених за результатами моніторингу, є пункт про завчасне затвердження і оприлюднення Умов прийому до внз. Крім того, громадські спостерігачі пропонують закріпити ЗНО на законодавчому рівні як безальтернативну систему вступу, оскільки вона зарекомендувала себе як об’єктивна і якісна. Пропонується також покращити фінансування ЗНО, оскільки оплата задіяних в організації тестування осіб наразі абсолютно неадекватна покладеним на них обов’язках.
Щодо скарг абітурієнтів на складність тестів з іноземної мови, С. Бабіля пояснив, що зміст тестування не є об’єктом громадського спостереження. На «гарячу лінію» ОПОРИ також надходили скарги від закарпатців на тести з англійської мови, проте статистичний розподіл результатів з цього предмету є таким же, як статичні результати успішності в інших предметах.
Як розповів Бабіля, найкраще на Закарпатті під час ЗНО спрацювали медики і міліціонери (отримали найбільше балів за створення належних умов роботи пункту тестування), найгіршим став показник температурного режиму і вентиляції приміщень.
Громадянська мережа ОПОРА третій рік поспіль на всеукраїнському рівні проводить кампанії підтримки та моніторингу процедур зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) та вступу до ВНЗ. www.opora.org.ua
