Півзахисник «Говерли» розказав про першу перемогу ужгородців у цьому чемпіонаті, свій дебютний гол у прем’єр-лізі та відповів на інші запитання.
— Сергію, ваш гол донецькому «Металургу» можна порівняти з голом Марка ван Бастена на чемпіонаті Європи-1988. Бачите схожість?
— Можливо, трохи. У мене був пряміший удар, а у ван Бастена м’яч летів дугою.
— У вас у попередніх матчах було багато моментів, але не забивали. Із чим це пов’язано? Із чаклунством, як каже В’ячеслав Грозний?
— Справді, моментів було достатньо. Але чому ніяк не міг їх реалізувати, не знаю.
— Це ваш перший гол у прем’єр-лізі. Напевне, він — найкрасивіший у кар’єрі, чи траплялися й ефектніші?
— Для мене не важливо, який гол, головне, щоби він був корисним.
— Донецький «Металург» переграв перед цим «Шахтар». Не було побоювання за результат?
— Ми перед кожною грою ретельно вивчаємо суперника й готуємося до нього. Дивилися попередні матчі «металургів», отож знали їхні слабкі та сильні сторони. В’ячеслав Вікторович казав, що ця команда обіграла «Шахтар» не просто так.
— На які слабкі сторони «Металурга» вказував Грозний?
— Донеччани великими силами атакують, отож у обороні з’являються вільні зони, якими можна скористатися.
— Як у цілому могли би прокоментувати першу перемогу?
— Вона вийшла довгоочікуваною й дуже тяжкою. Суперник був не з простих, і перемога над ним дуже приємна, бо хотіли порадувати вболівальників, тим більше, це був останній домашній матч цього року.
— Ви в Ужгороді в оренді. Мрієте повернутися й закріпитися в «Динамо» чи пограти за якийсь сильний європейський клуб?
— У нас попереду ще три класні матчі, тому всі думки про те, як набрати найбільше очок… Є величезне бажання вигравати. Що буде далі, не знаю, в мене є агент, який займається цими питаннями. Моя справа — грати у футбол. Але, звичайно, хочеться виступати в «Динамо».
— Питання від колеги: чому видалили свою сторінку в соціальній мережі «Вконтакті»?
— Не хочу відповідати. Це мої особисті справи.
— У вас є партнери з Донецька. Як вони сприймають конфлікт на сході?
— Як і ми всі, вони дуже хочуть, аби в країні настав мир.
— Ви перестали виступати за нашу молодіжну збірну. Засмучені?
— Немає смислу засмучуватися. Молодіжка — це вже в минулому, потрібно рухатися далі. Є бажання потрапити в національну команду.
Сергій Талимончик, Український футбол
