Нині в Закарпатті відновлено п`ять розплідників форелі
Закарпаття: Подайте царську рибу!
Директор Довжанського держлісгоспу Василь Ледней кидає в ставок кормів. Умить із води випірнув косяк форелі. Ще мить — і риба важко висіла у сачкові. Крізь петлі вигравала плямиста спинка та срібні боки. Це — райдужна озерна форель, смакувати якою мріяв не один цісар. В урочищі Стара Вага Річанського лісництва, що на Іршавщині, її вигулюють уже два роки.
Форель і, справді, — царська риба. Вона відноситься до холоднокровних риб виду лососевих, до яких входить горбуша, кита, голець, харіус. Форель — надто вибаглива. Живе тільки в чистих гірських річках. Кращого екологічного індикатора, ніж форель, годі придумати. Форелеве господарство за радянської доби утримував колектив Довжанського лісокомбінату. Після відомої економічної розрухи воно занепало. Його відродили місцеві фермери.
Для початку відновили маточне поголів`я. Справа — не з простих. У п`яти ставках суворо відбирають статево зрілих рибин віком трьох-чотирьох років. Поголів`я рибоводи постійно сортують. Залишають кращі екземпляри. Від них отримують більше якісної ікри. Самок утримують в одному, самців — другому, малька — третьому й четвертому, товарну форель — у п`ятому ставках. До речі, господарство збуває кілограм товарної форелі за 35-40 гривень.
Рибу постійно підгодовують. Утім, корми для форелі — біль вітчизняних рибоводів. Раніше їх випускали в Дніпропетровську. Нині ж їх доводиться закупляти в Угорщині та
Польщі. Обходяться вони в круглу копійку. Специфіка кормів для форелі як хижака, зі слів рибовода Івана Костраби, — у тому, що білок має бути тваринного походження, наповнений усіма мікроелементами для її розвитку.
Василь Ледней проводить мене в інкубатор. Це невелике напівтемне приміщення. Фонтанчиками дзюрчить чиста проточна вода. Кілька інкубаційних апаратів, наповнених ікрою. Вона схожа на золото. Рибовод Іван Костраба саме займався штучним «доїнням» ікри. Ікринки через два тижні інкубуються в личинку, через два-три тижні — в малька. Й обов`язково — у темноті, аби не гинула ікра. Тут постійна температура у межах 12 градусів тепла. Якщо холодніше — інкубаційний період збільшується. Через два тижні з личинки вилупиться мальок. Через два-три тижні його випускають у ставок.
"До речі, нерест райдужної форелі в природних умовах співпадає з гоном оленів, — каже Василь Ледней. — Та якщо за природних умов із відкладеної ікри до зрілості доживає до двох відсотків, — каже Василь Ледней, — то за штучних умов — до 50-60 відсотків форелі. В нашому господарстві найбільші особини - вагою до двох кілограмів".
Щоправда, письменник Хемінгвей ловив у північно-американських річках і більшу форель. Але то був голець — один із різновидів форелі. У Карпатах він акліматизується важко. Нині в Закарпатті, розповідає начальник обласного лісового управління Валерій Мурга, відновлено п`ять розплідників форелі. Вони взмозі забезпечити щорічний випуск до двох мільйонів зарибку форелевих та харіуса в гірські потоки краю.
Іван ЖИРОШ, "Вісті Ужгородщини"
