Минулої п’ятниці Ужгородський міськрайонний суд визнав сільського голову Баранинців Павла Чучку-молодшого винним у невиконанні рішення суду та перевищенні влади і засудив до одного року обмеження волі з позбавленням права на два роки обіймати посади, пов’язані з виконанням функцій державної влади. Виголошуючи вирок, суд виявив щодо підсудного «гуманність» — звільнив його від відбування основного покарання, призначивши випробний термін на один рік.
Процес над Чучкою став ще одним підтвердженням того, що успішну людину, котра вирізняється на тлі інших і може похвалитися досягненнями в різних сферах життя, проте має «нахабство» виступити проти влади, – обов’язково захочуть поставити на місце. Для науки іншим або й просто для задоволення чиїхось амбіцій…
Про Павла Чучку «ДТ» розповідало неодноразово. Відомий письменник-гуморист, автор єдиної на Закарпатті книжки-бестселера «Вичурки по-Баранинськи», засновник кількох загальноукраїнських фестивалів і власник відомої далеко за межами регіону етнографічної корчми «Деца у нотаря» навесні 2006 р. переміг на виборах Баранинського сільського голови. До сільради належать чотири села, що прилягають до Ужгорода, тому земля тут особливо цінна. Лідер закарпатських регіоналів, теперішній губернатор Закарпаття Олександр Ледида давно вважає цю територію своєю вотчиною (сам він родом із цих країв, тому тут розміщується й офіс обласної «ПР»). Перемога П.Чучки для декого, і насамперед — для О.Ледиди, стала прикрим сюрпризом, тому новому голові довелося зіштовхнутися із, м’яко кажучи, неабиякими труднощами. Опозиційна більшість сільради кілька разів намагалася усунути П.Чучку шляхом висловлення недовіри, коли ж це не вдалося, депутати просто перестали відвідувати сесії, чим зробили сільраду недієздатною. Через відсутність кворуму неможливо було обрати виконком і секретаря, у сільраді не підписували договорів оренди, не видавали дозволів на будівництво, не приймали об’єкти в експлуатацію. Функції бюджету виконував тимчасовий кошторис, і невдовзі держказначейство припинило перерахування коштів, унаслідок чого в медпунктах через борги відключили світло, а бюджетникам перестали виплачувати зарплату. Протистояння в Баранинцях урешті-решт призвело до соціального вибуху з пікетуванням ОДА, під час якого розлючені селяни ввірвалися в кабінет губернатора О.Гаваші з вимогами покласти край знущанням над мешканцями чотирьох сіл.
Навесні 2007 р., з ініціативи П.Чучки, місцева громада, яку зачепила за живе боротьба за владу в окремо взятих населених пунктах, відкликала з депкорпусу п’ятьох депутатів, котрі не відвідували сесій (серед них виявився й брат О.Ледиди). А в листопаді 2008 р., незважаючи на протидію влади, втручання силових структур і судові рішення, в Баранинцях провели проміжні вибори. Така подія відбулася вперше в історії незалежної України. У серпні 2009 р. в селі пройшли ще одні проміжні вибори. Замість відкликаних дев’ятьох депутатів сільрада поповнилася молодими, активними людьми, і депкорпус, отримавши нарешті стабільну більшість, запрацював на повну потужність. У селах почали ремонтувати дитсадки і ФАПи, асфальтувати й освітлювати вулиці, чистити русло річки. Голова залучив для розвитку інфраструктури міжнародні гранти. У Баранинцях почало працювати сільське радіо, видається своя газета, тут не займаються махінаціями із землею. П.Чучка користується в місцевих селян незаперечним авторитетом, альтернативи йому на наступних виборах немає, то хіба з цим можна було миритися?
Кримінальні справи проти сільського голови прокуратура порушила ще у 2008 р. На одних зборах поза межами сільради опозиційні депутати прийняли рішення позбавити П.Чучку повноважень, забрати від нього печатку й передати спеціально створеній комісії. Згодом це рішення підтвердив один із судів, за невиконання рішення якого в результаті сільського голову й засудили. Крім того, було формально не дотримано процедури призначення секретаря. У пік протистояння, щоб якось розблокувати роботу сільради, опозиція погодилася на тимчасове призначення запропонованого П.Чучкою секретаря, після чого сільський голова підписав розпорядження: «…на підставі рішення сесії призначити виконувачем обов’язків секретаря сільради…» Як з’ясувалося згодом, поняття «в.о. секретаря сільради» в законодавстві немає, а головне — сільський голова не уповноважений призначати його на посаду своїм розпорядженням, це прерогатива сесії сільради. На цьому П.Чучку й підловили, звинувативши у перевищенні влади.
Обидва епізоди були предметом багатьох судових розглядів. Так, П.Чучка разом із представниками сільради, замість вирішувати поточні справи, 42 рази виїжджав на засідання апеляційного суду до Львова. Загалом же у «Баранинській епопеї» відбулося понад триста судових засідань! Деякі рішення судів суперечать одне одному, через що виникли правові колізії. Виконати рішення суду про передачу печатки юридично було неможливо, оскільки, по-перше, цей атрибут влади офіційно перебував не в голови сільради, а в секретаря; по-друге, збори опозиціонерів та їхнє рішення визнав незаконними інший суд; по-третє, члени комісії, котрі мали забрати печатку, були відкликані з депкорпусу й замінені іншими депутатами за результатами проміжних виборів. Що ж до виборів секретаря, то його давно затвердила на посаді нова депутатська більшість (уперше він також формально був обраний рішенням сільради), тому це звинувачення видається геть несерйозним.
А проте сільського голову таки визнали винним і засудили за двома статтями кримінального кодексу. Якщо вирок набере законної сили, П.Чучка не зможе взяти участі в місцевих виборах 31 жовтня. У цьому й полягає суть судового рішення.
«ДТ» поставило сільському голові Баранинців кілька запитань.
— Чи позначилося на роботі сільради призначення О.Ледиди головою ОДА?
— Безперечно, нас уже замучили безперервні перевірки контрольних органів. Спочатку приїжджала СБУ, щоб перевірити табелі виходу на роботу. Підняли всі мої виїзди за кордон і подивилися за документами, що в ці дні відбувалося в сільраді. КРУ проводить одразу дві перевірки — фінансово-господарську і земельну діяльність за останні два з половиною роки. Земельні питання — це найпопулярніший об’єкт уваги, ними, крім КРУ, цікавляться державна земельна інспекція, прокуратура і управління БЕЗ ГУМВС. Крім того, сільраду «трусили» управління екології, санепідемстанція і навіть управління сільського господарства, яке з’ясовувало, чи справді ми покращували пасовище, проводило експертизу ґрунтів тощо. Деякі перевірки тривають досі, а після їх завершення у сільраду прийдуть представники інших контрольних органів, які вже вишикувалися в чергу й регулярно надсилають нам запити, приписи та вимоги.
— Тобто порозуміння з обласною владою немає…
— Яке там порозуміння… Тепер усе звалилося на купу. До президентських виборів справа рухалася дуже мляво. А відколи О.Ледида став губернатором і перетворився з прохача на того, хто впливає на ситуацію, — все змінилося. Зрозуміло, що викидати з виборчого процесу конкурентів пачками перед самим голосуванням було б нерозумно. Тому й прийняли рішення: оскільки Чучка ходить під криміналом, треба його додушити і прибрати заздалегідь. А до 31 жовтня все забудеться. Знаю, що з приводу мене з О.Ледидою була розмова, під час якої він сказав: «Це для мене принципове питання. Що я за губернатор, якщо не можу прибрати якогось сільського голову?» Крім незабутих давніх образ, я зробив ще кілька речей, які дуже не сподобалися губернатору. Ми допрацювали генплан щодо земельних наділів, уперше в області в цивілізований спосіб розпланували землі різного призначення. І потім — 22 гектари Лазького берега, які сусідять із фірмою губернатора і які той вважав своїми, я розділив між сільськими депутатами. Мені одного разу сказали (та я й сам знав це з самого початку): «Роздай усю землю, і тоді матимеш спокій і займатимешся справами, а не війною з владою…» У мене напрацьовано багато проектів із залученням іноземних інвесторів, багато що вже вдалося здійснити. Влада цього не розуміє. «Хто це такий? — запитують вони. — Чому він постійно бігає зі своїми паперами? Кому це цікаво?.. Грошей не просить — отже, й відкотів не буде. Як ділити землю — не слухає, то кому він потрібен?» На мене дивляться, як на якогось дивака, з яким явно не по дорозі…
— За яким сценарієм, на вашу думку, далі розгортатимуться події?
— Можливі кілька варіантів. Найгірший — подальші програші у вищих судових інстанціях, після яких я, по-перше, стану нелегітимний як сільський голова, а по-друге, випаду з виборчого процесу. Про те, що за результатами якоїсь із перевірок порушать нову кримінальну справу, після чого мене, як уже умовно засудженого, посадять за грати, — думати не хочеться, хоча відкидати такий варіант теж не варто. Знаю, що представник прокуратури після суду отримав прочуханку від начальства за те, що просив для мене обмеження волі, а не реальний строк.
Друге — ми відбиваємося в апеляції. Перший суд розглянув справу однобоко, взяв до уваги показання лише однієї сторони. Знаючи наші суди, на виправдання в апеляції я навіть не розраховую, але сподіваюся, що вдасться відправити справу на дослідування і виграти час… Не плекаючи ілюзій щодо системи нашого врядування, зізнаюся: в глибині душі мені байдуже, який із цих двох варіантів буде реалізовано. Тому що маю в запасі третій — творчий. У мене багато напрацювань, яких не можу здійснити через зайнятість, — фестивалі, наукова діяльність, творчість… То, може, тепер на них знайдеться час. Однак просто так не здамся. На прикладі сільради Баранинців люди побачили, що органи самоврядування можуть працювати без бюрократичної тяганини, без хабарів, а цікаво й нестандартно, вирішуючи при цьому буденні проблеми села. Я не зраджу людей, які мені повірили, а боротимуся до кінця…
Схоже, що на прикладі Баранинців влада відпрацьовує дії стосовно опозиціонерів, які претендують на перемогу на виборах. Згідно з цим сценарієм, не потрібні гучні арешти, які підвищують авторитет лідерів опозиції. Слід лише накопати з допомогою ручних контрольних органів кілька дрібниць і засудити своїм судом конкурента до умовного строку. Що автоматично зніме його з виборчих перегонів. Утім, у випадку, про який іде мова, крім виборчих технологій, явно прозирає й намагання губернатора звести особисті порахунки з непокірним сільським головою. І це не робить О.Ледиді честі. По-перше, переконати широкий загал у тому, що П.Чучка — злочинець, буде неможливо, а по-друге, може статися так, що, вигравши заради задоволення власних амбіцій битву, губернатор програє війну. Тому що резонанс довкола зняття П.Чучки з виборів обернеться для закарпатських регіоналів електоральними втратами далеко за межами Баранинців.
«ДТ» намагалося взяти коментар у голови Закарпатської ОДА, однак О.Ледида відмовився висловитися з приводу ситуації в Баранинцях, пояснивши через прес-службу, що кримінальну справу проти П.Чучки порушили ще за попереднього президента, сам він не втручається в роботу правоохоронних чи судових органів, тому не й бачить предмету для коментування.
