Президент Росії недавно підписав указ про відмову від сезонного часу. Правда, в сусідній країні вирішили наприкінці ще раз навесні перевести стрілки годинника і більше їх не чіпати. Ця тема обговорюється і у нас.
Напередодні весняного переведення стрілок ми вирішили з`ясувати, чи варто і в Україні ліквідовувати «зимовий» і «літній» час.
Лампочка - не суперник сонцю
У минулому столітті метою переведення годинників була економічна вигода. Але, на думку експерта Міжнародного центру споживчих експертиз і перспективних досліджень Олександра Жолудя, це вже давно не актуально. Адже зараз витрати електроенергії на освітлення нікчемно малі, основну частину електроенергії «з`їдає» комп`ютерна техніка і побутові прилади, робота яких не залежить від часу доби. І в промисловому виробництві електроенергія цілодобово забезпечує функціонування могутніх агрегатів. Отже, і на фабриках-заводах економії немає. А ось напруженість в дні переведення стрілок годинника в деяких сферах діяльності дає про себе знати. Особливо її відчувають транспортники. Більше всіх страждають залізничники, авіатори - для них щонайменша нестиковка в часі може обернутися трагедіями з чималими людськими жертвами. Експерт упевнений, що нам теж треба відмовитися від так званого сезонного часу. Адже Захід ще раніший, ніж Росія, зробив цей крок.
Начальник Українського гідрометцентру Микола Кульбіда теж упевнений, що вигода від переведення годинників якщо і є, то мізерна. Проблем більше. Це і погане самопочуття людей, і збій робочого ритму. До речі, в роботі такого серйозного відомства, як Гідрометцентр, теж виникають нестиковки в дні переведення годинника. Спостереження синоптиків прив`язані до міжнародного скоординованого часу, а «година назад» або «година вперед» вимагає певної «перебудови». На думку Миколи Івановича, до біологічно природного часу українців найбільш наближений зимовий час. Його-то є сенс залишити.
Збивається ритм
Учені щодо доцільності переведення стрілок розводять руками. «На жаль, немає жодного наукового обгрунтування з цього питання, - сказав академік НАН України, директор Інституту медицини праці АМН України Юрій Кундієв. - Але якщо просто розсудити, то штучно створювати час, двічі в рік переводячи годинник, не варто. Тварини, рослини і люди завжди орієнтувалися за сонцем. Виробився своєрідний часовий стереотип. Переведення годинників - це, по Павлову, ломка такого стереотипу зі всіма витікаючими наслідками для здоров`я людини».
І хай ця ломка триває недовго, декілька діб, все одно, на думку ученого, вона має негативний вплив. У особливо чутливих людей можуть навіть з`явитися симптоми такого захворювання, як десинхроноз. Це професійна хвороба моряків, водіїв-далекобійників, мандрівників. Її симптоми - порушення сну, підвищена стомлюваність, дратівливість, неуважність, зниження творчого мислення, зміна настрою від апатії до різкого пожвавлення, шлунково-кишковий дискомфорт, відсутність апетиту, головний біль, почастішання серцебиття, болі в серці, зниження потенції у чоловіків і фригідність у жінок.
Юрій Ілліч також вважає, що одного указу глави держави, як в Росії, все ж таки замало для того, щоб вирішити таке важливе питання в життя суспільства. Необхідні наукові обгрунтування. В першу чергу, слід дати відповідь: чи треба востаннє цією весни на годину прискорити хід годинника, як це зробили росіяни. Причому з висновками варто було б поквапитися: чергове переведення стрілок не за горами.
ДО РЕЧІ
Вперше переводити стрілки годинника на годину вперед влітку і на годину тому взимку почали заради економії електроенергії у Великобританії в 1908 р. Але сама ідея належить президентові США, одному з авторів Декларації незалежності США Бенджамину Франкліну. У його країні перехід на сезонний час почався в 1918 р.
Зараз переклад стрілок залежно від пори року здійснюється більш ніж в 80-ти з 192 країн світу.
У СРСР 16 червня 1930 р. ввели так званий «декретний час». Тоді стрілки годинника переводили на годину вперед щодо поясного часу. Потім їх назад так і не повернули. І країна Рад цілий рік на годину випереджала природний добовий цикл. А в 1981 році в СРСР перешли на сезонний час.
Після розпаду СРСР Україна в 1990 році перейшла на власний час (1 година різниці з Москвою), співпадаючи з поясним, продовжуючи восени і навесні переводити годинник ще на годину - вперед або назад.
Зараз все більше країн відмовляються від сезонних змін часу. Однією з перших стала Японія, відмовившись від економії за рахунок годинника ще в 1952 г, пише АіФ.
Щоб пережити перехід на літній час лягаєте спати і вставайте, їжте і виконуйте звичайні обов`язки за колишнім графіком. Не економте на сні. Якщо є можливість, бажано продовжити сон на одну годину довше, ніж до переведення годинників, або задрімати вдень. Не забувайте про відпочинок, займайтеся справами, які приносять вам задоволення, - почитайте цікаву книгу, послухайте спокійну музику, сходіть в театр, музей. Дослідження учених підтверджують: мистецтво взагалі і творчість зокрема сприяють синхронізації внутрішніх процесів і полегшують нам адаптацію до змін.
