В Ужгородського аеропорту лишилися три місяці
Загальна довжина злітно-посадкової смуги Ужгородського аеропорту – 2038 метрів, а міська влада вже має плани й схеми забудови, за якими будівлі мали б зайняти навіть 500 метрів самого полотна – розповів журналістам директор аеропорту Олег Чеборак.
Забудова територій, прилеглих безпосередньо до аеропорту, – одна з причин, через яку комісія з авіабезпеки Державної служби авіації й транспорту продовжила ліцензію на діяльність аеропорту лише на найближчі три місяці.
Якщо на летовищі не виконають вимог, не усунуть порушень – його взагалі обіцяють закрити. Крім того, за висновками комісії, у наших повітряних воріт недостатня підготовка технічного персоналу й застарий інтроскоп – прилад для огляду багажу.
З цього приводу аеропорт відвідали і зустрілися з колективом керівники ОДА.
За перші півроку летовище заробило 1,7 млн грн. І цього, за словами Чеборака, ледве вистачає на обслуговування підприємства й невеликі зарплати працівникам. Завантаженість рейсових літаків, а нині щоденних їх два – зі столиці й назад, у нас дуже низька. Ще б пак – вартість квитка до Києва (у день вильоту) – 1670 гривень, а пальне дуже дороге.
Єдиний позитив – протягом кількох останніх років вкладалися чималі кошти з обласного бюджету в ремонт і на належне утримання злітної смуги, тож вона в нас – одна з найкращих в Україні.
Навчання персоналу, чого вимагає комісія, уже проведено, а от на закупівлю інтроскопа потрібно близько 900 тисяч гривень, і самотужки госпрозрахунковому підприємству, яким є наш аеропорт, із цим не впоратися. Втім на зустрічі з головою ОДА і його першим замом журналісти не почули, як вирішуватиметься ця проблема. Натомість Олександр Ледида багато говорив, що слід укласти кошти, аби аеропорт працював у цілодобовому режимі. Для цього, зокрема, потрібно 600 тисяч гривень на встановлення спеціальних глісадних вогнів вздовж посадкової смуги. Крім того, вже до кінця тижня у нас би мали заступити на цілодобове чергування ще два (один уже є) невеличкі вертольоти Мі-2 зі спецзагону МНС, який дислокується в Ніжині. Вони використовуватимуться для санавіації, доправлення в лікарні потерпілих, розшуку зниклих у горах і в разі надзвичайних ситуацій.
А от як бути із забудовою довкола аеропорту, Ледида дипломатично сказав, мовляв, це питання вивчає інститут Аеропроект – почекаємо висновків. Хоча, за словами Чеборака, летовище вже кілька років через суди й прокуратуру домагається призупинення зведення довколишніх будівель. За нормативами, від осі злітної смуги вони повинні бути не менш ніж за 150 метрів, та й то з урахуванням певного кута висоти над поверхнею землі, а деякі з наявних будов – за 120 метрів, на кути ж узагалі ніхто не зважає.
Чимало будинків уже й у зоні дії локатора аеропорту, що дуже шкодить здоров’ю людей. Також тут міститься єдина ріперна станція області, яка передає інформацію до Всесвітнього банку даних, з яких формуються прогнози погоди, і забудова довкола неї теж неприпустима. Одне слово, те, що передбачення, буде дощ чи світитиме сонце, часто не справджуються, – теж вина ужгородської міської влади.
Губернатор пообіцяв, що в обласних «засіках» є ще близько 180 тисяч гривень. Як їх використати на потребу аеропорту, ще подумають, а далі – виконає область показники з надходжень, то будуть допомагати ще. Хоч, з огляду на реалізацію показників, у це віриться слабо. Та й через три місяці, за приписом комісії, – час «Ч»...
