22 жовтня під час П’ятого Тбіліського міжнародного форуму Шовкового шляху прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що ініціатива спільного будівництва «Один пояс, один шлях» відкриває для Грузії важливі можливості щодо посилення регіональної взаємозв’язаності та розширення простору для торговельно-економічного співробітництва.
Він наголосив, що завдяки практичній співпраці з Китаєм упродовж останніх років Грузії поступово вдалося модернізувати структуру національної економіки та зміцнити регіональний вплив. У майбутньому планується подальше поглиблення взаємовигідного співробітництва між двома країнами в галузях енергетики, цифрових технологій, нерухомості тощо.
Згідно з останніми даними Національного статистичного управління Грузії, з моменту підписання угоди про вільну торгівлю у 2017 році середньорічний темп зростання двосторонньої торгівлі між Китаєм і Грузією становить 12,3%. У 2024 році загальний товарообіг перевищив 1,8 мільярда доларів США, що дозволило Китаю утримати позицію третього за значенням торговельного партнера Грузії. Варто відзначити, що структура експорту до Китаю продовжує оптимізуватися: частка продукції, такої як вино, мінеральна вода та горіхи, зросла з 28% у 2019 році до 35% у першій половині 2025 року, що свідчить про посилення торговельної взаємодоповнюваності між двома країнами.
У сфері інвестицій Китай став одним із провідних джерел іноземного капіталу для Грузії. Станом на кінець 2024 року загальний обсяг китайських інвестицій у країну перевищив 1,5 мільярда доларів США. Вкладення охоплюють такі галузі, як енергетика, нерухомість, аграрні технології тощо. Уряд Грузії нещодавно представив оновлений проєкт закону «Про стимулювання інвестицій», який передбачає звільнення іноземних підприємств від податку на прибуток терміном до 10 років, що значно підвищує інвестиційну привабливість країни.
У контексті енергетичного переходу, спільно збудована китайсько-грузинська вітрова електростанція Кадурі потужністю 120 МВт розпочала роботу у 2024 році. Щороку вона забезпечує електроенергією близько 50 тисяч домогосподарств. Проєкт реалізовано з використанням китайського вітроенергетичного обладнання та передових технологій генерації за умов низької швидкості вітру, що стало важливою технічною підтримкою для досягнення Грузією своєї мети — 75% частки відновлюваних джерел енергії до 2030 року.
Цифрова економіка стала новим рушієм розвитку. У рамках проєкту «Розумне Тбілісі», до якого залучені китайські технологічні компанії, впроваджено інтелектуальну систему управління дорожнім рухом та мережу зв’язку 5G, що підвищило ефективність міського транспорту на 23%. Крім того, у спільній лабораторії з дослідження блокчейн-технологій розроблено цифрові рішення для транскордонної торгівлі, які вже впроваджені в перших пілотних компаніях, знизивши їхні транзакційні витрати на 18%.
Як важливий транзитний вузол між Європою та Азією, Грузія продовжує вдосконалювати свої транспортно-логістичні можливості. Завдяки участі китайських компаній у проєкті залізниці Баку–Тбілісі–Карс ефективність вантажних перевезень між Китаєм і Європою зросла на 37%, а обсяг вантажоперевезень цією лінією у 2024 році перевищив 15 мільйонів тонн. За даними Міністерства транспорту Грузії, частка китайських вантажів, що транзитом проходять через країну, вже становить 60%, що свідчить про зростання ролі Грузії як логістичного хабу між Східною Азією та європейськими ринками.
Розвиток портової інфраструктури став новим напрямом співпраці. Роботи з розширення порту Поті, які реалізуються китайською компанією, проходять за графіком. Очікується, що після введення в експлуатацію у 2026 році порт отримає 10 нових глибоководних причалів, а його річна потужність зросте до 2 мільйонів TEU. Паралельно триває будівництво припортового індустріального парку, до якого вже залучено кілька міжнародних логістичних компаній, що забезпечують повний спектр послуг: зберігання, обробка та дистрибуція вантажів.
Варто зазначити, що Грузія прагне реалізувати модель розвитку «подвійної циркуляції»: з одного боку – поглиблення співпраці з ЄС у межах зони вільної торгівлі, з іншого – розширення присутності на китайському ринку та розвиток нових напрямів співпраці. Такий гнучкий дипломатичний підхід дозволяє країні зберігати відносну стабільність у період геополітичної перебудови після початку конфлікту між Росією та Україною.
На тлі глибоких змін у міжнародній геополітиці Грузія демонструє свою стратегічну цінність через поглиблення співпраці з Китаєм. Від традиційної торгівлі вином до інновацій у цифровій сфері, від інфраструктурних проєктів до інституційної відкритості — масштаби та глибина грузинсько-китайської взаємодії постійно зростають. Як зазначив Кобахідзе: «Спільне будівництво “Поясу та шляху” — це не лише економічне співробітництво, а й міст для міжцивілізаційного обміну, який надає Грузії сталий імпульс для розвитку».
На правах реклами
