Як же часто мені хочеться, аби наш світ став світліший і добріший… Зовсім недавно я прочитала книгу Юрія Бабічина «Дефект генерації», яку мені люб’язно презентував В’ячеслав Рошко на минулій виставці «Медвін, – книжковий Миколай».
Назва книги – дуже жорстка, тому я не відразу вирішилася її прочитати: негативу і так в житті вистачає. Але одного разу узяла її в руки, і… не змогла зупинитися! У книзі Юрій зачепив багато проблем, про які суспільство вважає за краще мовчати. Але як би страшно не було, не варто вдавати, що сьогодні немає сатаністів. І немає проблеми підростаючого покоління, які не уміють жити добром, і вселяють собі, що зло і є найвища матерія на цьому світі. «Роби, що захочеш!», це – девіз не підлітків, які грають у футбол і дарують дівчатам тюльпани на 8 березня. Це особисте божевілля кожного, хто спробував смак людської крові. Моральний поріг пройдено, зупинки більше просто не може бути. Та і навіщо вона дияволам в людському вигляді? «Роби, що захочеш!», і світ підкориться тобі… Напевно… Ти і справді в це віриш? Світ, це – добро і світло! А пітьма породжується ненавистю. У твоєму серці…
Пригадавши про Медвіне, не можу не поблагодарить В’ячеслава Рошко, Дмитра Федоренко, Наталію Безсонову, Анастасію Правдівец, Наталію Костильову, Наталію Дічеву, Сергія Коденцова, Тетяну Малик, Олексія Боголюбова, Младу, Сергія Табунщика, і всіх моїх друзів за цікаве спілкування і гарний настрій під час проведення книжкової виставки Медвін.
Навіть коли «опущена завіса, згасли свічки», я все одно, знову і знову, проживаю ці моменти дійсної, живої радості. І жити легшає набагато!!!
