Наукову діяльність вона присвятила вивченню енергетичних станів та пов’язаних з ними фізичних властивостей ідеальних і реальних кристалів з низькою симетрією, серед яких велику групу складають сильно анізотропні структури. Широко впроваджувані нею  нові симетрійні підходи до теоретико-групового аналізу при дослідженні складних напівпровідників дали можливість одержати результати, завдяки яким її ім’я стало знаним в науковому світі не тільки на Україні, але і далеко за її межами.     

 

 Життєвий шлях Дарії Михайлівни Берчі надзвичайно багатогранний. По закінченню у м. Чернівці в 1953 році школу із срібною медаллю, Дарія Михайлівна поступає на фізичний факультет Чернівецького університету. Їй читають  лекції талановиті доценти К.Д.Товстюк і А.М.Косевич, з якими вона в майбутньому 2001 році спільно одержить Державну Премію України в галузі науки і техніки. Після успішного закінчення університету (1958 р.) свою  науково-педагогічну діяльність розпочала в 1958 році старшим лаборантом в Чернівецькому медичному інституті, одночасно через рік навчаючись в аспірантурі при кафедрі фізики напівпровідників, яку закінчує в 1963 році. З 1963 по 1966 роки працює молодшим науковим співробітником Проблемної лабораторії Чернівецького університету. Під керівництвом К.Д. Товстюка Дарія Михайлівна займається теорією груп, широке застосування якої в фізиці твердого тіла тільки починало набирати обертів. У 1966 році на Вченій  раді Чернівецького державного університету захищає кандидатську дисертацію, після чого переведена на посаду асистента кафедри фізики напівпровідників.

 

 Наступного 1967 року уже зрілим науковцем Берча Дарія Михайлівна переїжджає в м.Ужгород на запрошення ректора Ужгородського державного університету  Чепура Д. В. на посаду старшого викладача кафедри фізики напівпровідників. Вона викладає загальну фізику і спецкурси, веде практичні заняття, а також керує курсовими та дипломними роботами. У 1969 році вже стає доцентом і дістає право керувати аспірантами. Дарія Михайлівна активно впроваджує новаторські методи в педагогічний процес. Занурившись у педагогічне та суспільне життя факультету, Д.М. Берча активно займається  науково-дослідницькою роботою. Успішно керує держбюджетними темами, приймає участь у наукових конференціях. У 1983 році організовує „XI Всесоюзну конференцію по теорії напівпровідників”, яка проходить в м. Ужгород, є Головою оргкомітету. Є також членом  Програмного комітету „XI, XII i XIII Всесоюзних конференцій по теорії напівпровідників” (Ужгород, Ташкент,  1985, Єреван 1987) та членом оргкомітету Всесоюзного семінару „Енергетична структура неметалічних кристалів з різним типом хімічного зв’язку” (Ужгород, 1991).

 

 У  1989 р. захищає  докторську дисертацію в  Науково-дослідницькому інституті прикладної фізики АН Молдови, (Кишинів), а в 1991 р. вже отримує  звання професора. Сьогодні вона член Ради по захисту кандидатських та докторських дисертацій.

 

 З 1993 року по 2008 рік Дарія Михайлівна  зайняла  посаду професора надзвичайного у Інституті Фізики м. Жешува (Польща), що сприяло розвитку тісної українсько-польської співпраці. Поєднуючи одночасно роботу в Ужгородському університеті і Інституті Фізики, здійснюючи при цьому короткочасні візити до  м. Жешув, вона так побудувала наукову роботу, що відкрились нові можливості для її аспірантів і співробітників кафедри фізики напівпровідників та Інституту фізики напівпровідників і хімії твердого тіла. У 1998 році у Жешуві–Качаніца під її головуванням відбувається III Міжнародний Семінар „Hidden Symmetry of Physical Strurctures Layered Crystals”, куди запрошуються  відомі вчені з України. У 2002 році захищає кандидатську дисертацію її аспірантка М.Шнайдер із Інституту Фізики м. Жешув.

 

 Основний напрямок  наукової діяльності проф. Берчі Дарії Михайлівни – це дослідження взаємозв’язку симетрії, сильної анізотропії та спектрів елементарних збуджень з фізичними властивостями в складних напівпровідникових структурах. Вона –  автор багаточисленних наукових праць,  які сприяли розвитку фізики сильно анізотропних напівпровідників (понад 160 у фахових вітчизняних і міжнародних виданнях та понад 250 у матеріалах різних конференцій). Закордонне визнання проявляється у високому коефіцієнті цитованості її наукових праць.

 

 На протязі трудового  стажу, який сьогодні складає 53 роки, проф. Берча Дарія Михайлівна внесла вагомий внесок в педагогічний та науковий розвиток Ужгородського університету. Притаманні їй талант педагога, висока лекторська майстерність та професіоналізм, надзвичайно широка ерудованість і глибока душевна щедрість плідно служать справі навчання та виховання студентської молоді, підготовки науковців найвищої кваліфікації. Завдяки її стилю роботи, методу наукового керівництва, які проявляються в детальному  формулюванні завдань, підтримці на кожному кроці,  умінні надихати  на працю, дванадцять  її учнів стали кандидатами фізико-математичних наук, а п’ять   з них (І.І.Небола  (1994 р.), В.Т.Маслюк  (1994 р.),  М.І.Мар’ян  (2006 р.), Товстюк К.К. (2010 р.), Хархаліс Л.Ю. (2011 р.) вже захистили докторські дисертації.

 

 За плідну роботу Берча Д.М. у 1984 році отримує Медаль „Ветеран праці”.  В 1985 році  виходить колективна монографія: Д.М.Берча, Ю.В.Ворошилов, В.Ю.Сливка, И.Д.Туряница “Сложные халькогениды  и халькогалогениды (получение и свойства)” під редакцією Д.В.Чепура, за яку Дарія Михайлівна одержує Премію міністра освіти України за наукову роботу. У 1991 за науково-методичну роботу одержує високу оцінку і другу премію Міністерства освіти України.

 

 У 2001 році Дарії Михайлівні  у складі колективу вчених з Києва  (С.Іщенко, Ф.Моцний, А.Яремко), Харкова (А.Косевич, В.Кошкін), Львова (Й.Стахіра, К.Товстюк), Ужгорода (Д.Берча, В.Сливка)  присуджується Державна Премія України в галузі  науки і техніки за роботу “Нові фізичні ефекти в сильно анізотропних напівпровідниках і прилади на їхній основі (Указ Президента України від 3 грудня 2001 № 1168-2001, диплом № 4959). Успіху на цьому шляху можна було добитися лише при поєднанні багатопланових експериментальних досліджень з теоретичними. Слід відмітити, що вчені Ужгородського національного університету  одними з перших розпочали вивчення сильно анізотропних напівпровідників.

 

 Берча Дарія Михайлівна – провідний спеціаліст не тільки на Україні, але і в країнах ближнього і дальнього зарубіжжя. Її ім’я входить в “Золоту книгу Польської науки на переломі тисячоліть”, в книгу “Вчені об’єднаної Європи”, Slownik biograficzny Profesorow Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2001-2006 (Біографічний словник Жешувського університету 2001-2006 р. під редакцією Бонусяка, 2006),  в книгу “Жіночі постаті в історії Закарпаття” (під авторством Т.Висіцької, 2004),   книги  “Наукова еліта Закарпаття” (видавн. “Гражда”, під редак. Вегеша М.М., 2005) і “Ужгородський національний університет на порозі третього тисячоліття” (під. редакц. Вегеша М.І., 2005) та книгу “Українки в історії: нові сторінки” (видавн. Київ “Либідь”, 2010 р.). З 2005 року Дарія Михайлівна – “Заслужений професор” Ужгородського національного університету.

 

 Вітаючи Дарію Михайлівну з ювілеєм, її  колеги, учні  та вихованці зичать їй щастя і міцного здоров’я, всяких гараздів та подальших творчих здобутків.