Фахівці стверджують, що всі сили і кошти, спрямовані на боротьбу зі стихією - даремні. Закарпаття затоплюватиме, доки не перестануть вирубувати ліси, а це нереально.
Усі протипаводкові заходи, які щороку забирають багато сил і грошей, не зможуть врятувати Закарпаття від затоплення. Про це заявляють українські експерти і кажуть, що боротися треба з причинами повеней - вирубкою лісів та засміченістю малих річок.
Анатолій Петруня, прокурор Закарпатської області каже: "Це біда для Закарпаття: незаконна рубка лісу, транспортування краденого лісу. Дуже багато справ, коли ліс вирубують невстановлені особи, звичайно без лісової охорони тут не обходиться".
Ще одна причина – незаконна забудова на берегах річок.
Нагадаємо, що днями Закарпаття знову затопило. Цей грудневий паводок - кажуть люди - місцями був навіть сильнішим, ніж трагічна повінь 2001-го. Десятки сіл і сотні гектарів угідь постраждали у Свалявському, Виноградівському, Воловецькому, Міжгірському, Хустському та інших районах.
Не допоміг навіть центр автоматизованого стеження за опадами, рівнем води та температурою повітря в регіоні - поки єдиний протипаводковий проект в Україні , який повністю втілили в життя. Кожних п'ять хвилин, тут бачать, як на території області формується паводок і куди піде паводкова хвиля. Якщо до кінця реалізують протипаводкову програму, то зможуть перехоплювати й регулювати повеневі води.
Не допомогли і дамби, на які закарпатці віддали власні гроші – по 50 тисяч з деяких обійсть.
Закарпатці звинувачують владу, яка нічого не робить. Влада звинувачує закарпатців, які не віддають землю на будівництво укріплень. Експерти бачать причину у вирубці лісів. А в той же час, нагадаємо, влада Закарпаття переконана, що лісопереробна галузь регіону перебуває у скрутному становищі, тому і лісопереробники, і держлісгоспи, мають знайти спільну мову для термінового реагування на проблемні питання, а саме – збільшити обсяги вирубування.
Від лісопереробної діяльності, за словами губернатора області, до бюджету надходить надто мало грошей – близько одного відсотка всіх надходжень. На думку чиновників, це неприпустимо мало для області, більшість території якої вкрита лісами.
Яких збитків зазнало Закарпаття від цьогорічного грудневого паводку, поки невідомо. В регіоні це четверта руйнівна повінь за останні 12 років і десята за понад півстоліття.