сповнені магії і емоцій

Православне Різдво увібрало в себе багато старовинних звичаїв і обрядів, які сягають часів поганства. Але в русинів і українців Східної Словаччини деякі традиції були законсервовані виразніше, ніж деінде. Так охарактеризовує звичаї і обряди русинів і українців Східної Словаччини академік НАН України, почесний професор Ужгородського університету, фахівець у галузі фольклористики Микола Мушика, голова Асоціації україністики Словаччини і Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка. Інтерв`ю відомого фахівця, в якому йдеться про Різдво, подає словацьке інформаційне агентство TASR.

В інтерв`ю зазначається, що ніде не поєднується так симбіоз християнства і поганства, як у різдвяних православних звичаях Східної Словаччини. І ніякі інші не є такими магічними і емоційно наповненими. Православні віруючі прийшли на ці землі під час т.зв. валаської колонізації у 13-18 століттях. Пастуші поселення, що тут закладалися, були ізольовані від інших, отже, їх жителі формували своєрідну культуру, яка внаслідок виявилася вельми цікавим конгломератом. Різдвяні традиції суворо дотримувалися. До них відносилося, зокрема, умивання в зимовому потічку, споживання 12 пісних страв, "бетлегемні" народні дійства, щедрування і колядування.

Як повідомляє в інтерв`ю Микола Мушинка, який є автором 64 наукових публікацій, ним укладено унікальну збірку народних мелодій "Голоси предків", зібраних професором Карлового університету Іваном Панькевичем. Відомий український вчений-фольклорист у 20-х роках минулого століття обійшов пішки більшість сіл Східної Словаччини та Підкарпатської Русі, де назбирав понад тисячу пісень і колядок, а також описав "бетлегемські" ігри. Їх, як зазначає Микола Мушинка, опрацьовано і переведено на 32 грамофонні платівки, що містять 99 автентичних пісень і 14 колядок та наспівів.

Власні ж фольклорні записи Миколи Мушинки 1956-1966 років з рідного села Kуров та інших сіл Східної Словаччини укладені у трьох книгах й відтворені на 93 CD. На кожному диску - записи від 3 до 5 годин тривалості. "Ніхто із тих людей, від яких записувалися пісні та інші тексти, вже не живе. Залишилися хіба що їх голоси, які звернені і до нас", - цитує слова українського академіка і професора, який живе і працює в Словаччині, інформацйне агентство TASR.