Занадто азартного українця, який програє у карти чи казино більшість своїх статків, визнають недієздатним і призначать йому опікуна.
Верховна рада ухвалила закон, який обмежить ігроманів у свободі розпоряджатися грошима і примусить лікуватися. Так само чинять з наркоманами.
"Тіло реагує приблизно так само, як у залежного від наркотиків. Багато ігроманів в процесі гри говорять про те, що і руки пітніють, і серце вискакує. Тобто отримують певну дозу адреналіну. Хоча хімічного втручання немає", - розповіла терапевт реабілітаційного центру Вікторія Осипова.
Психіатри називають ігроманію нудьгою розуму. Хворих лікують, як наркоманів: просять намалювати свої емоції і страхи, проводять приватні і групові бесіди.
Досвідчений і вже колишній гравець Андрій, який перед тим, як зупинитися, програв у покер "Жигулі", розповів, що ігроманам просто не вистачає чогось у житті - коханої жінки або дитини. Йому допомогла зіскочити саме дружина.
Тим часом депутати запевнили, що законом про примусове лікування ігроманів і опіку над ними лише закріпили статус кво. Це європейський приклад.
"Уже існує у нас в класифікації хвороб в Україні, які лікують психіатри, ігроманія. І вона – на рівні наркоманії, алкоголізму сьогодні стоїть. Питання в тому, щоб захистити сім'ю", - зауважив співавтор закону про ігроманів Сергій Міщенко.
Юристи вважають закон логічним і зрозумілим. За кілька місяців родичі ігромана можуть назбирати доказів, що він програє останнє. І пацієнт втратить можливість сам розпоряджатися своїм майном.
"Члени сім'ї, органи опіки будуть мати можливість звернутися з відповідною заявою до суду. Показання свідків можуть бути, інші документи. Може бути експертиза психіатрична, яка призначається судом", - пояснив юрист Ярослав Олійник.
Азарт - як наркотик, продаж його – як злочин. Ця аналогія в Україні актуальна ще з 2009 року, коли казино заборонили, так само, як і продаж, скажімо, кокаїну.