
Закарпатські огірки цьогоріч - нарозхват
Їх масово закуповують не тільки представники місцевих переробних підприємств, але й заготівельники з Росії та Білорусі. Якщо у попередні роки вони просили селян сортувати плоди за розмірами, то тепер `підмітають` усе підряд. І платять непогано: огірок, жартують городники, став стратегічним продуктом.
Справді, попит диктує ціну. Свою справу зробила й буря, що пронеслася територіями Берегівського і Виноградівського районів: шквальний вітер і град пошкодили не тільки сади й виноградники, але й овочеві плантації. Отож перевиробництва огірків цьогоріч, на відміну від попередніх років, уже не буде. Звідси й попит і відповідні ціни... Якщо торік селяни продавали огірки заготівельникам за копійки і замість прибутків терпіли збитки, то нині у цьому плані все гаразд.
Чи не найкраще вродили огірки в Іршавському та Мукачівському районах. На Мукачівщині, приміром, під них відведено 848 гектарів сільгоспугідь. Найбільш `огірковим` вважають с. Ракошин, де діють потужні фермерські господарства. На 70 гектарах тут вирощують огірки методом крапельного зрошення.
Втім, чимало вмілих майстрів-овочівників проживають і в інших закарпатських селах. Після огірків - сезон томатів і перцю. На ринках Ужгорода вже нині їх не бракує. Отже, будемо з овочами. Зможемо поласувати і свіжими плодами, і на зиму відкласти. Вистачить і для себе, і для білоруських та російських заготівельників.