Закарпатський скульптор Олег Путрашик - випускник коледжу мистецтв ім. А.Ерделі та Львівської академії мистецтв за фахом «Художній метал». Один із засновників майстерні «Три Івана», співорганізатор скульптурних симпозіумів, на які приїздять скульптори з усієї країни.
З початку 2022 року Олег разом з друзями працює на Закарпатті у майстерні мистецького об'єднання «ШПОР», яка виконує волонтерську роботу для фронту. Тут поруч із мистецькими творами скульптор виготовляє металеві предмети для окопного побуту та боротьби українського війська.
У квітні 2024 року у Львівському муніципальному мистецькому центрі відкрив виставку своїх робіт, зокрема одна з серій мала назву "Зброя".
"Створення цих робіт є реакцією на повномасштабне вторгнення. Серія «Зброя» звертає увагу на те, як експансія та засилля російської культури впливає і руйнує, століттями намагаючись витіснити та знищити українську. Російську культуру я розглядаю як дуже потужну зброю, яка нас вбиває", - розповідав художник.
А згодом, з допомогою рекрутерів, і сам мобілізувався у підрозділ, якому допомагав, як волонтер.
Нині Олег, позивний «Шик», служить у підрозділі 1-го батальйону 101-ї окремої бригади територіальної оборони.
“До повномасштабного вторгнення я займався творчою діяльністю, основним напрямом якої була скульптура з металу та каменю. Брав участь у виставках, симпозіумах, художніх резиденціях, був співзасновником мистецьких подій. Після 24 лютого 2022 року наша майстерня стала прихистком для друзів-художників із різних регіонів країни.
Ми почали волонтерську діяльність, створивши мистецьке об’єднання "ШПОР". Виготовляли необхідні речі для фронту: печі для бліндажів, саперні кішки, їжаки для інженерних загороджень. Паралельно, коли була можливість, займався мистецтвом. Так тривало до кінця 2024 року, коли я прийняв рішення стати до лав Збройних Сил”, - розповідає Олег.
Олег звернувся до рекрутерів бригади й обрав військову спеціальність, щоб потрапити до підрозділу, якому раніше допомагав як волонтер і де мав багато знайомих. Після проходження базової підготовки та фахового навчання швидко влився у колектив, опанував озброєння й техніку, ставши частиною бойового братерства.
“У війську, не маючи змоги займатися скульптурою, я почав малювати графіку. Це стало новою сторінкою у моєму житті й творчості. Мистецтво допомагає мені триматися, залишатися збалансованим у цей непростий час. Коли маю змогу зануритись у творчий процес — отримую необхідну енергію, щоб рухатися далі”, - каже митець.
Під час відпустки в серпні цього року Олег разом із мисткинею з Запоріжжя Ксенією Платановою взяв участь у створенні мистецького проєкту «Тиха вирва». Спільна виставка скульптур Ксенії та графічних робіт Олега відбулася в ужгородській галереї «Коридор».
“Проєкт «Тиха вирва» створюю під час служби — і він триває досі. Тиха вирва — це відлуння події, яка вже сталася, але досі відчувається тілом і пам’яттю. Це стан після: після вибуху, після крику, після втрати. Тиша тут — не спокій, а глибока пауза між ударами, між подихами, між думками.
Це досвід, який складно висловити, але можна побачити. Коли навколо все валиться й ламається, важливо знаходити способи продовжувати творити й формувати нові сенси.”
Сьогодні Олег знову в строю — разом із побратимами він захищає Україну зі зброєю в руках. А днями святкував свій день народження, тож бажаємо йому невичерпного натхнення, мужності, творчої енергії та мирного неба!
